луна
Зовнішній вигляд
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | луна́ | лу́ни |
| Р. | луни́ | лу́н |
| Д. | луні́ | лу́нам |
| З. | луну́ | лу́ни |
| Ор. | луно́ю | лу́нами |
| М. | луні́ | лу́нах |
| Кл. | лу́но* | лу́ни* |
лу-на́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лун-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вона сприймається роздільно від первісних коливань ◆ Защебетав соловейко — // Пішла луна гаєм. Т. Г. Шевченко, «Причинна», 1837 р. [СУМ-11] ◆ Він голосно й протяжно загукав, оглядаючись: — Ого-го-го-го-о!.. Луна пішла тайгою. Олександр Петрович Довженко, «Зачарована Десна», 1956 р. [СУМ-11] ◆ [Курінний:] А я урожаєм на весь район вжарю, аж луна по області піде… Микола Зарудний [СУМ-11] ◆ До пiзньої ночi пороки й величезнi тарани гупали в стiну города бiля Перевесищанських ворiт так, що луна котилась далеко в полi, вiдбивалась на плесi Дунаю. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.
- перен. те, що доноситься здалеку [≈ 2] ◆ Луна покотилась над плесом, полинула в поле, вiдгомоном прошумiла там. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вона сприймається роздільно від первісних коливань | |
| |
| те, що доноситься здалеку | |
Джерела
[ред.]Білоруська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]лу́-на
Іменник, жіночий рід.
Корінь: -лун-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- луна (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Джерела
[ред.]Російська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | луна́ | лу́ны |
| Р. | луны́ | лу́н |
| Д. | луне́ | лу́нам |
| З. | луну́ | лу́ны |
| О. | луно́й луно́ю |
лу́нами |
| П. | луне́ | лу́нах |
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лун-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- місяць ◆ Луна озарила своим светом небольшую полянку в лесу. — Місяць осяяв своїм світлом невеличку полянку в лісі.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1e
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Цитати/Шевченко Т. Г.
- Цитати/Довженко Олександр Петрович
- Переносні вирази/uk
- Білоруська мова
- Білоруські іменники
- Жіночий рід/be
- Білоруські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 4 букв/be
- Належить категоризувати/be
- Російська мова
- Російські лексеми
- Російські іменники
- Неістоти/ru
- Жіночий рід/ru
- Російські іменники, відмінювання 1d
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Шаблони оформлення
- Слова з 4 букв/ru
- Слова з 4 букв/uk
- Предметні слова/be
- Звуки/be
- Предметні слова/ru
- Місяць/ru
- Предметні слова/uk
- Звуки/uk
- Дія/uk
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/3