предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; стержень ◆ Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня. І. Сенченко ◆ У КБ говорили, що йому [Моссаковському] вдавалося будь-яку складну задачу звести до задачі для стрижня. з газети
осьова, серединна частина чого-небудь у рослинному чи тваринному організмі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ За давніх літ французькі науковці, дослідники-природознавці, які вдавалися до мови конкретної та сповненої шани, розглянувши всі складники та атрибути крил (стрижень пера, борідка й опахало; великі довгі пера: контурні, а саме махові та стернові; і всі пістрявинки й цятки оперення дорослих птахів),- по тому брались до самого тіла, поверхні, що нагадує частинку поверхні нашої Землі. Сен-Жон Перс, «Птахи (переклад)»
найглибше місцерічки, де дуже швидко течевода; бистрина. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]◆ Заглядаю у стрижень: там же до мене посміхаються сірі, гарні очі, розпатланий чуб горить на сонці та визирає ще дитяче обличчя Корнія Дізіка. Григорій Косинка, «В житах» ◆ На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега. М. Коцюбинський
прослухати вимову?, файл