Євген
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Євге́н | Євге́ни |
| Р. | Євге́на | Євге́нів |
| Д. | Євге́нові Євге́ну |
Євге́нам |
| З. | Євге́на | Євге́нів |
| Ор. | Євге́ном | Євге́нами |
| М. | Євге́нові Євге́ну |
Євге́нах |
| Кл. | Євге́ну | Євге́ни |
Єв-ге́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Євген-.
Вимова
[ред.]- МФА : [jeu̯ˈɦɛn] (одн.), [jeu̯ˈɦɛne] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: [Йеиўге́н]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- чоловіче ім'я [≈ 1][▲ 1] ◆ У неділю урочисто відкрився пам'ятник голові Проводу Українських Націоналістів Євгену Коновальцю.
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ —
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від гр. εὐγενής — «благородний», «шляхетний», «щедрий». До України прийшло почерез його ст. сл. форму: Євгеній.[1]
Переклад
[ред.]Джерела
[ред.]- ↑ Митрополит Іларіон, Етимологічно-семантичний словник української мови, том II (Е–Л), Вінніпеґ, 1982
