афера

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	афе́ра	афе́ри
Р.	афе́ри	афе́р
Д.	афе́рі	афе́рам
З.	афе́ру	афе́ри
Ор.	афе́рою	афе́рами
М.	афе́рі	афе́рах
Кл.	афе́ро*	афе́ри*

а·фе́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -афер-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ɐˈfɛrɐ] (одн.), [ɐˈfɛre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ризикова справа з метою наживи, шахрайський вчинок, шахрайство ◆ Є тільки один вихід, Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу. Іван Кулик, «Записки консула»

Синоніми

1. шахрайство, гешефт, ґешефт, шахер-махер, махінація

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: аферист, аферистка

Етимологія

Від афе́ра, афери́ст; — рос. болг. сербохорв. афера, білор. афёра, пол. в.-луж. afera, чеськ. словац. aféra, мак. афера, словен. afêra; — запозичення з французької мови; фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а- що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова фр. faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.». СІС 79; Шанский ЭСРЯ І 1, 176; Kopaliński 33; Holub—Lyer 70; Младенов 11; Dauzat 14. — Див. ще авантю́ра, факт.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: swindle, fraud

Джерела

• Словник УЛІФ: афера

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	афе́ра	афе́ры
Р.	афе́ры	афе́р
Д.	афе́ре	афе́рам
З.	афе́ру	афе́ры
О.	афе́рой афе́рою	афе́рами
П.	афе́ре	афе́рах

а·фе́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -афер-; закінчення: -а.

Вимова

 [[Media:|вимова]]^{?, [[:Файл: |файл]]}

Семантичні властивості

Значення

1. афера (аналог укр. слову).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість