байдужки
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]бай-ду́ж-ки
Прислівник; незмінний.
Корінь: -байдужки-.
Вимова
[ред.]- МФА: [bɐi̯ˈduʒke]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. те ж саме, що байдуже 1
- у значенні присудкового слова те саме, що байдуже 2 ◆ — Не холодно. Блаженко?— питається старший лейтенант. — Байдужки О. Т. Гончар
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |