байдужливо
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
бай-ду́ж-ли-во
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: [bɐi̯ˈduʒleu̯ɔ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. прислівник до байдужливий ◆ Вона й привіталася, і снідання подала, та все якось наче недбайливо, якось байдужливо Марко Вовчок
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |