Перейти до вмісту

байдужіти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я байдужію́ байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́тиму  —
Ти байдужі́єш байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́тимеш байдужі́й
Він
Вона
Воно
байдужі́є байдужі́в
байдужі́ла
байдужі́ло
байдужі́тиме  —
Ми байдужі́єм (-є́мо) байдужі́ли байдужі́тимем(о) байдужі́йм(о)
Ви байдужі́єте байдужі́ли байдужі́йте
Вони байдужі́ють байдужі́ли байдужі́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. байдужі́ючи
Дієприсл. мин. ч. байдужі́вши
Безособова форма

байдужі́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -байдуж-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. ставати байдужим (у 1 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.



Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]