байдужісінько

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

бай-ду-жі́-сінь-ко
Прислівник; незмінний.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. прислівник до байдужісінький ◆ Biн собі дививсь байдужісінько, наче крізь сон, на цю сцену І. С. Нечуй-Левицький
  2. у знач. присудк. сл. те саме, що байдуже 2 ◆ Хай усі знають, що йому все байдужісінько, крім школи О. В. Донченко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.



Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]