байдужність
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | байду́жність | — |
Р. | байду́жності | — |
Д. | байду́жності | — |
З. | байду́жність | — |
Ор. | байду́жністю | — |
М. | байду́жності | — |
Кл. | байду́жносте* | — |
бай-ду́ж-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -байдуж-; суфікси: -н-ість.
Вимова
[ред.]- МФА: [bɐi̯ˈduʒnʲisʲtʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- стан і властивість за значенням байдужний ◆ Тіло терпне, напівсолодка втома обхоплює людину, байдужність закрадається в серце… М. М. Коцюбинський
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 8*a
- Жіночий рід
- Українські слова з суфіксом -н
- Українські слова з суфіксом -ість
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s
- Озвучені на Вікісховищі
- Цитати/Коцюбинський М. М.
- Слова з 11 букв/uk
- Властивості/uk
- Стан/uk
- Байдужість/uk