верба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Верба.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ве́рба ве́рби
Р. ве́рби ве́рб
Д. ве́рбі ве́рбам
З. ве́рбу ве́рби
Ор. ве́рбою ве́рбами
М. ве́рбі ве́рбах
Кл. ве́рбо* ве́рби*

верб-а́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верб-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.

Значення[ред.]

  1. бот. дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностатевими квітками [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А над самою водою Верба похилилась Шевченко ◆ Нема України без верби і калини»,  — кажуть в народі. Додамо, що нема української землі і без осокорів та яворів, дубів та смерек, буків та каштанів. «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017 Джерело — https://academia.in.ua/sites/default/files/library/books/Zbirnyk_ukr_mova.pdf. ◆ Скрізь вербу використовували для різноманітних каркасних переплетень, будівництва кошар, кошелів, кліток. Огорожі-тини з верболозу стали характерною прикметою придніпровських селищ

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

  • Верба і дівчина приймуться де-небудь
  • Там криниця, де вербиця

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: верба
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Шаблон:імен mk 1a f una

Шаблон:морфо-mk

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. верба (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. ве́рба ве́рбы
Р. ве́рбы ве́рб
Д. ве́рбе ве́рбам
З. ве́рбу ве́рбы
О. ве́рбой
ве́рбою
ве́рбами
П. ве́рбе ве́рбах

верб-а́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -верб-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. верба (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]