верба

Див. також Верба.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ве́рба	ве́рби
Р.	ве́рби	ве́рб
Д.	ве́рбі	ве́рбам
З.	ве́рбу	ве́рби
Ор.	ве́рбою	ве́рбами
М.	ве́рбі	ве́рбах
Кл.	ве́рбо*	ве́рби*

верб-а́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верб-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ʋerˈbɑ] (одн.), [ˈʋɛrbe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Верба

Значення

1. бот. дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностатевими квітками ◆ А над самою водою Верба похилилась Т. Г. Шевченко ◆ Нема України без верби і калини»,  — кажуть в народі. Додамо, що нема української землі і без осокорів та яворів, дубів та смерек, буків та каштанів. «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017 Джерело — https://academia.in.ua/sites/default/files/library/books/Zbirnyk_ukr_mova.pdf. ◆ Скрізь вербу використовували для різноманітних каркасних переплетень, будівництва кошар, кошелів, кліток. Огорожі-тини з верболозу стали характерною прикметою придніпровських селищ

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• плакуча верба
• верби золоті ростуть
• на вербі груші

Колокації

• Верба і дівчина приймуться де-небудь
• Там криниця, де вербиця

Прислів'я та приказки

• де срібліє вербиця, там здорова вербиця

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: вербиченька топоніми: Верба ін. іменники: верболіз, верб’я прикметники: вербовий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Японськаja: 猫柳 (ねこやなぎ)

Джерела

• Словник УЛІФ: верба
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Македонська

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. верба (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	ве́рба	ве́рбы
Р.	ве́рбы	ве́рб
Д.	ве́рбе	ве́рбам
З.	ве́рбу	ве́рбы
О.	ве́рбой ве́рбою	ве́рбами
П.	ве́рбе	ве́рбах

верб-а́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верб-; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. верба (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??