верба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
Disambig.svg Див. також Верба.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ве́рба ве́рби
Р. ве́рби ве́рб
Д. ве́рбі ве́рбам
З. ве́рбу ве́рби
Ор. ве́рбою ве́рбами
М. ве́рбі ве́рбах
Кл. ве́рбо* ве́рби*

верб-а́

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -верб-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностате­вими квітками ◆ А над самою водою Верба похилилась Шевченко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.