замаківчити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я замакі́вчив замакі́вчу  —
Ти замакі́вчив
замакі́вчила
замакі́вчиш замакі́вч
Він
Вона
Воно
замакі́вчив
замакі́вчила
замакі́вчило
замакі́вчить  —
Ми замакі́вчили замакі́вчим(о) замакі́вч
Ви замакі́вчили замакі́вчте
Вони замакі́вчили замакі́вчать  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. замакі́вчивши
Дієприкм. пас. мин. ч. замакі́вчений
Безособова форма

замаківчити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: за-; корінь: -мак-; суфікси: -ів; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що запаморочити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також дірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; іє. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад[ред.]

Список перекладів

Література[ред.]

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9