маковище

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. макови́ще макови́ща
Р. макови́ща макови́щ
Д. макови́щу макови́щам
З. макови́ще макови́ща
Ор. макови́щем макови́щами
М. макови́щі макови́щах
Кл. макови́ще* макови́ща*

мак-о-ви́щ-е

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. поле, де був мак ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також дірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; іє. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад[ред.]

Список перекладів

Література[ред.]

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9