маковіти

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що червоніти ◆ З-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі. А. Головко

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми: мачок ін. іменники: мак, маківник, макітра, маковець, маковик, маковина, маковинець, маковинє, маковиння, маковиця, маковичок, маковище, маковій, маковійка, маковниця, макогін, макорженик, макортет, макортетик, макортеть, макортик, макортит, макотер, макотерть, макотиря, макотра, макотрус, макотря, макурка, мача, мачанник, мачки, мачник прикметники: маковий, макоцвітний, мачкатий дієслова: мачкувати, замаківчити, макогонити

Етимологія

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також дірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; іє. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Література

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9