Перейти до вмісту

маковіти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я макові́ю макові́в
макові́ла
макові́тиму  —
Ти макові́єш макові́в
макові́ла
макові́тимеш макові́й
Він
Вона
Воно
макові́є макові́в
макові́ла
макові́ло
макові́тимуть  —
Ми макові́єм(о) макові́ли макові́тимем(о) макові́ймо
Ви макові́єте макові́ли макові́йте
Вони макові́ють маков́іли макові́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. маков́іючи
Дієприсл. мин. ч. маков́івши
Безособова форма

ма-ко-ві́-ти

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 12a.

Корінь: -мак-; суфікси: -ов; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Маковіти
Маковіти
Маковіти

Значення

[ред.]
  1. рідк. те ж саме, що червоніти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ З-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі. А. В. Головко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також д.-ірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; і.-є. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Література

[ред.]
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Джерела

[ред.]