Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	маківни́к	маківники́
Р.	маківника́	маківникі́в
Д.	маківнико́ві маківнику́	маківника́м
З.	маківни́к	маківники́
Ор.	маківнико́м	маківника́ми
М.	маківнику́	маківника́х
Кл.	маківнику́	маківники́

ма-ків-ни́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мак-; суфікси: -ів -н -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

коржик з маком та медом ◆ Гості все сиділи, балакали та попивали варенуху, заїдаючи обід маківниками, яблуками та грушами. Нечуй-Левицький І. С.

Синоніми[ред.]

корж, опріснок (опрісник), макорженик, маковик, маторженик (з маком), медяник, медівник, мачник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: мачок власні назви: Маковея прізвища: Мак, Макогон, Маковей, Маковій, Макух топоніми: Макови́ще ін. іменники: мак, макітра, маковець, маковик, маковина, маковинець, маковинє, маковиння, маковиця, маковичок, маковище, маковій, маковійка, маковійчик, маковниця, макогін, макорженик, макортет, макортетик, макортеть, макортик, макортит, макотер, макотерть, макотиря, макотра, макотрус, макотря, макурка, мача, мачанник, мачки, мачник прикметники: маків, маковий, макоцвітний, мачкатий дієслова: мачкувати, замаківчити, маковіти, макогонити

Етимологія[ред.]

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також д.-ірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; і.-є. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад[ред.]

Список перекладів

Література[ред.]

Посилання[ред.]

Український лінгвістичний портал

Джерела[ред.]

Словник УЛІФ: маківник

Українська[ред.]