Перейти до вмісту

зубець

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. зубець зубці́
Р. зубця́ зубці́в
Д. зубце́ві
зубцю́
зубця́м
З. зубець зубці́
Ор. зубце́м зубця́ми
М. зубці́, зубцю́ зубця́х
Кл. зубцю́* зубці́*

зу-бе́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -зуб-; суфікс: -ець.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. спец. гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.) ◆ Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому, аж зубці з гребінця сипляться. І. Нечуй-Левицький
    2. архіт. надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. стовпчики на рівній віддалі один від одного ◆ Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини. З. Тулуб
    3. гострі верхівки гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що вирізняються ламаною лінією ◆ Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабугана повзуть, мов дим густий, білії хмари. М. Коцюбинський
    4. елемент орнаменту ◆ Утворений червоною ниткою зигзаг надає зубцям рельєфності й декоративності. Українська народна художня вишивка
    5. етн. страва… ◆ На території Середньої Наддніпрянщини, Полтавщини, Слобожанщини найпопулярніші борошняні та круп’яні страви. Це різноманітні млинці з начинкою і без неї, каші, вареники, коржі, лемішки, галушки, пиріжки. Давніші — кваша, сластьони, стовпці, путря, зубці, саламаха. Пригадаймо ці страви, як їх знав класик української літератури Іван Котляревський: І ласощі все тілько їли,// Сластьони, коржики, стовпці, // Варенички пшеничні, білі Урядовий кур’єр, 23.02.2012, №36 (4680)

    Синоніми

    [ред.]
    1. зуб

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]
    1. страва

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від праслов'янської форми, від котрої також виникли др. зубъ, стсл. зѫбъ (давньогр. ὀδούς), рос. , укр. зуб, болг. зъб(ъ́т), схв. зу̑б (род. в. зу̑ба), слн. zȏb, чес. , слц. zub, пол. ząb (род. zębu), вл. , нл. zub. Споріднене з лит. žаm̃bаs «гострий предмет, грань балки, лезо», латис. zùobs «зуб», лит. žam̃bis «соха»; з другим вокалізмом: žem̃bti, žembiù «кроїти, різати», ав. zǝmbayađvǝm «подрібнюєте», дінд. jámbhas «зуб, паща», мн. «щелепа», гр. γόμφος «кілочок, цвях», γομφίος «ікло», алб. dhąmр, dhëmp «зуб», двн. kamb «гребінь», тох. A kаm «зуб», тох. B keme. Порівн. зубатий, схв. зу̀бат, схв. zobàt, zubatý «зубатий, зубчастий», пол. zębaty, лит. žambúotas «з гострими краями», гр. γομφωτός «з кілочками»; іє. *ǵom-bhos «виступ, те, що виросло» — від *ǵen- «народжуватися».

    • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
    • (Використані матеріали словника М. Фасмера.)


    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів
    Список перекладів
    Список перекладів
    Список перекладів
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]