канон

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. кано́н канони́
Р. канона́ каноні́в
Д. каноно́ві
канону́
канона́м
З. кано́н канони́
Ор. каноно́м канона́ми
М. каноно́ві, канону́ канона́х
Кл. кано́не* канони́*

ка-но́н

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1b.


Корінь: -канон-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сукупність твердо встановлених правил, які визначають норми композиції та колориту, систему пропорцій або іконографію даного типу зображення. У храмовій архітектурі роль канону визначає «канонічна традиція» — прийняті церквою зразкові будинки та споруди, що відображають засобами архітектури богословський зміст храму. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. кано́н каноны́
Р. канона́ каноно́в
Д. канону́ канона́м
З. кано́н каноны́
О. каноно́м канона́ми
П. каноне́ канона́х

ка-но́н

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -канон-.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. канон (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]