канон

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кано́н	канони́
Р.	канона́	каноні́в
Д.	каноно́ві канону́	канона́м
З.	кано́н	канони́
Ор.	каноно́м	канона́ми
М.	каноно́ві, канону́	канона́х
Кл.	кано́не*	канони́*

ка-но́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -канон-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. сукупність твердо встановлених правил, які визначають норми композиції та колориту, систему пропорцій або іконографію даного типу зображення. У храмовій архітектурі роль канону визначає «канонічна традиція» — прийняті церквою зразкові будинки та споруди, що відображають засобами архітектури богословський зміст храму. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: kanon Російськаru: канон

Джерела

• Словник УЛІФ: канон

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	кано́н	каноны́
Р.	канона́	каноно́в
Д.	канону́	канона́м
З.	кано́н	каноны́
О.	каноно́м	канона́ми
П.	каноне́	канона́х

ка-но́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -канон-.

Вимова

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. канон (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??