керниця
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | керни́ця | керни́ці |
Р. | керни́ці | керни́ць |
Д. | керни́ці | керни́цям |
З. | керни́цю | керни́ці |
Ор. | керни́цею | керни́цями |
М. | керни́ці | керни́цях |
Кл. | керни́це* | керни́ці* |
кер-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Альтернативні форми: кирниця.
Корінь: -керниц-; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. криниця [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5