керниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	керни́ця	керни́ці
Р.	керни́ці	керни́ць
Д.	керни́ці	керни́цям
З.	керни́цю	керни́ці
Ор.	керни́цею	керни́цями
М.	керни́ці	керни́цях
Кл.	керни́це*	керни́ці*

кер-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Альтернативні форми: кирниця.

Корінь: -керниц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [kerˈnɪt͡sʲɐ] (одн.), [kerˈnɪt͡sʲi] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Керниця

Значення

1. діал. криниця ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: криничка, криниченька прізвища: Криницький топоніми: Криничувате, Криниця ін. іменники: кирниця, кирничина, креничини, криничина, криничисько, криничище, кринички, криничовина, криниця прикметники: криничаний, криничастий

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5