Українська

кир-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка). Альтернативні форми: керниця.

Корінь: -кирниц-; закінчення: -я.

діал. криниця ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: криничка, криниченька прізвища: Криницький топоніми: Криничувате, Криниця ін. іменники: керниця, кирничина, креничини, криничина, криничисько, криничище, кринички, криничовина, криниця прикметники: криничаний, криничастий

Від ?

Список перекладів

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5

кирниця