кринички
Див. також Кринички. |
Українська
[ред.]крини́чки
[ред.]кри-ни́ч-ки
МФА: [krenet͡ʃke]
- форма родового відмінка іменника криничка ◆ немає прикладів застосування.
кри-ни́ч-ки
МФА: [krenet͡ʃke]
- (тж. кринички́) форма називного, знахідного та кличного відмінка множини іменника криничка ◆ немає прикладів застосування.
кринички́ I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | кринички́ |
Р. | — | криничо́к |
Д. | — | криничка́м |
З. | — | кринички́ |
Ор. | — | криничка́ми |
М. | — | криничка́х |
Кл. | — | кринички́ |
кри-нич-ки́
Іменник, неістота, жіночий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ж 3*b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -кринич-; суфікс: -к; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]- МФА: [kreneˈt͡ʃkɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від псл. *krьnica/krinica "джерело; (виритий) колодязь", похідне від krьnъ "викопаний" ( < іє. *kr-/ker- "різати"); той самий корінь виступає в псл. krъtъ, укр. кріт; менш обґрунтоване пов'язання з *krinica "миска, видовбана посудина". рос. криница "криниця", біл. крыніца, пол. krynica "джерело, криниця; цистерна; початок". Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
кринички́ II
[ред.]Значення
[ред.]кри-нич-ки́
МФА: [krenet͡ʃke]
- (тж. крини́чки) форма називного, знахідного та кличного відмінка множини іменника криничка ◆ немає прикладів застосування.
- Українська мова
- Форми іменників без вказання граматичного числа/uk
- Словоформи/uk
- Форми іменників/uk
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Pluralia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*b
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Слова з 8 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Жили/uk
- Корова/uk
- Фізологія тварин/uk