криниця

Українська

криниця I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	крини́ця	крини́ці
Р.	крини́ці	крини́ц
Д.	крини́ці	крини́цям
З.	крини́цю	крини́ці
Ор.	крини́цею	крини́цями
М.	крини́ці	крини́цях
Кл.	крини́це*	крини́ці*

кри-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -криниц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [krenet͡sʲɐ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Криниця

Значення

1. глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі ◆ Шматки високого зоряного неба виринали між ними недосяжними криницями. Михайло Стельмах, «Велика рідня» ◆ Невелика косарська криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе, коване небо з серпом місяця, хмаринами, і дрімають в її глибині осипані стріли грімниць, і самому сонцю не розминутися з нею. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
2. те ж саме, що джерело ◆ Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї… Холодна водиця Я. Щоголів

Синоніми

1. колодязь
2. криничка, криничовина, чур, чуркало, нора, живець

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• каламутити воду в криниці
• плюнути в криницю

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: криничка, криниченька прізвища: Криницький топоніми: Криничувате, Криниця ін. іменники: керниця, кирниця, кирничина, креничини, криничина, криничисько, криничище, кринички, криничовина, прикметники: криничаний, криничастий

Етимологія

Від псл. *krьnica/krinica "джерело; (виритий) колодязь", похідне від krьnъ "викопаний" ( < іє. *kr-/ker- "різати"); той самий корінь виступає в псл. krъtъ, укр. кріт; менш обґрунтоване пов'язання з *krinica "миска, видовбана посудина". рос. криница "криниця", біл. крыніца, пол. krynica "джерело, криниця; цистерна; початок". Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад

глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі
Англійськаen: well (en) Білоруськаbe: крыніца (be) жін. Польськаpl: krynica Російськаru: колодец

джерело
Англійськаen: well (en)

криниця II

відмінок	однина	множина
Н.	крини́ця	крини́ці
Р.	крини́ці	крини́ць
Д.	крини́ці	крини́цям
З.	крини́цю	крини́ць
Ор.	крини́цею	крини́цями
М.	крини́ці	крини́цях
Кл.	крини́цю	крини́ці

кри-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -криниц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Криниця

Значення

1. регіон. те ж саме, що кумка червоночерева (Bombina bombina L.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

• Словник УЛІФ: криниця
• Куйбіда В.В. Народні батрахоніми: становлення, класифікація, етимолого-семантичний аналіз (2012)

• Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Посилання

• Інтегрована лексикографічна система "Словники України" 3.11n