Перейти до вмісту

криниця

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

криниця I

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. крини́ця крини́ці
Р. крини́ці крини́ц
Д. крини́ці крини́цям
З. крини́цю крини́ці
Ор. крини́цею крини́цями
М. крини́ці крини́цях
Кл. крини́це* крини́ці*

кри-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -криниц-; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Криниця

Значення

[ред.]
  1. глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі ◆ Шматки високого зоряного неба виринали між ними недосяжними криницями. Михайло Стельмах, «Велика рідня» ◆ Невелика косарська криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе, коване небо з серпом місяця, хмаринами, і дрімають в її глибині осипані стріли грімниць, і самому сонцю не розминутися з нею. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
  2. те ж саме, що джерело ◆ Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї… Холодна водиця Я. Щоголів

Синоніми

[ред.]
  1. колодязь
  2. криничка, криничовина, чур, чуркало, нора, живець

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від псл. *krьnica/krinica "джерело; (виритий) колодязь", похідне від krьnъ "викопаний" ( < іє. *kr-/ker- "різати"); той самий корінь виступає в псл. krъtъ, укр. кріт; менш обґрунтоване пов'язання з *krinica "миска, видовбана посудина". рос. криница "криниця", біл. крыніца, пол. krynica "джерело, криниця; цистерна; початок". Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9


Переклад

[ред.]
глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі
джерело

криниця II

[ред.]
відмінок однина множина
Н. крини́ця крини́ці
Р. крини́ці крини́ць
Д. крини́ці крини́цям
З. крини́цю крини́ць
Ор. крини́цею крини́цями
М. крини́ці крини́цях
Кл. крини́цю крини́ці

кри-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -криниц-; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Криниця

Значення

[ред.]
  1. регіон. те ж саме, що кумка червоночерева (Bombina bombina L.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття
  • Новий тлумачний словник української мови 42 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Посилання

[ред.]