корона

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. коро́на коро́ни
Р. коро́ни коро́н
Д. коро́ні коро́нам
З. коро́ну коро́ни
Ор. коро́ною коро́нами
М. коро́ні коро́нах
Кл. коро́но* коро́ни*

ко-ро́-на

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -корон-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. ◆ По другий бік диякона стояв цар в зубчастій короні. І. Нечуй-Левицький
    • зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
    • чого , те, що своїм виглядом нагадує такий вінець. ◆ немає прикладів застосування.
  2. перен. влада монарха. ◆ немає прикладів застосування.
    • держава, уряд, влада. ◆ немає прикладів застосування.
  3. астрон. світлий ореол навколо сонця, якого видно під час сонячного затемнення. ◆ немає прикладів застосування.
  4. те ж саме, що крона. ◆ Од вітру зимнього обсипались діброви, Дерева втратили красу своїх корон. М. Рильський
  5. верхні кінцеві відростки на рогах в літнього оленя. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ко-ро́-на

Іменник, жіночий рід.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. корона (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. коро́на коро́ны
Р. коро́ны коро́н
Д. коро́не коро́нам
З. коро́ну коро́ны
О. коро́ной
коро́ною
коро́нами
П. коро́не коро́нах

ко-ро́-на

іменник, неістота, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -корон-; закінчення: .

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. корона (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?