ратман

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ратман

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ратман ратмани
Р. ратмана ратманів
Д. ратманові
ратману
ратманам
З. ратмана ратманів
Ор. ратманом ратманами
М. ратманові
ратману
ратманах
Кл. ратману ратмани

рат-ман

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рат-; корінь: -ман-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор., ◆ «Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомістри» (Виргиліева Энеїда, на малороссійском языке переложенная И. Котляревскимъ. X. 1842. Римскія цифры - части, арабскія - страницы).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Походить від Шаблон:етимологія:ратман

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: ратман
  • стор. 7, XXIX (томъ IV «Р-Я») , «Словарь української мови» (у чотирьох томах), репринт, НАН України (Інститут української мови), Борис Грінченко, собр. ред. журн. "Кіевская Старина" (вид. "Наукова думка"), Кіевъ, 1909 (1997) ISBN 966-00-0082-0(4), 966-00-0054-5.
  • стор. 876 (том 3 «О-Р»), «Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X
  • стор. 636, «Орфографічний словник української мови», укл. Головачук С. І. та ін., вид. «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», м. Київ, 1994 р. — 864 с. ISBN 5-85154-112-1