вимова

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	вимо́ва	вимо́ви
Р.	вимо́ви	вимо́в
Д.	вимо́ві	вимо́вам
З.	вимо́ву	вимо́ви
Ор.	вимо́вою	вимо́вами
М.	вимо́ві	вимо́вах
Кл.	вимо́во*	вимо́ви*

ви-мо́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -мов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. спосіб вимовляння слів, окремих звуків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вимовка, вимовляння дієслова: вимовити, вимовляти дієприкметники: вимовлений

Етимологія

Від ??

Переклад

спосіб вимовляння слів, окремих звуків
Польськаpl: wymowa (pl) жін. Російськаru: произношение (ru) сер.

особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту
Німецькаde: Ausrede (de) жін., -en, -en

Джерела

• Словник УЛІФ: вимова