слово

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сло́во	слова́
Р.	сло́ва	слів
Д.	сло́ву	слова́м
З.	сло́во	слова́
Ор.	сло́вом	слова́ми
М.	сло́ві	слова́х
Кл.	сло́во	слова́

сло́-во

Іменник середнього роду, відмінювання 1*с.

Корінь: -слов-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [ˈˈslɔu̯ɔ] (одн.), [slɔˈu̯ɑ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. ◆ Слово, чому ти не твердая криця… )
2. виступ, промова. ◆ немає прикладів застосування.
3. висловлювання, вислів, фраза. ◆ немає прикладів застосування.
4. літературний жанр. ◆ немає прикладів застосування.
5. комп. в обчислювальній техніці: послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ані слова
• без зайвих слів
• без слова й без гуку
• блудити словами
• брати слово
• ваше слово та Богові в уші, а лихому поза уші
• вірити на слово
• внутрішня форма слова
• володіти словом
• годі словами сказати
• голубити словами
• гостре слово
• грати словами
• давати/дати слово
• давати/дати слово гонору
• даруй на слові
• дві ціни в доброго слова — людям як золото, собі як полова
• держатися слова
• діло не розходиться зі словом
• додержувати/додержати слова
• докинути слово
• дотримати слова
• зайва чарка ані секрету не вбереже, ані в слові не встоїться
• заняти словом
• замовити слово
• здатися на слово
• здобутися на слово
• зітнутися словами
• зловити на слові
• зронити слово
• зчепитися крутими словами
• і слова не сказати
• і словом не зайняти
• і словом не обізватися
• і словом не озиватися
• казав пан, кожух дам, та слово його тепле
• кидати слова-полову
• кинути слово
• кілька слів
• коротким словом
• коротше слово
• костити останніми словами
• ламати/зламати слово
• на два слова
• на пару слів
• на словах
• на слово
• на слово гонору
• на слово честі
• не вартий доброго слова
• не викидати з слова букв
• не вималювати словами
• не вимовити ні слова
• не виразити ані словом, ані пером
• не віддати словами
• не відповідати ні слова
• не встоятися в слові
• не говорити ні слова
• не допускати до слова
• не загнутися в слові
• не знайти слів
• не зронити ні слова
• не казати/не сказати ні слова
• не мовити ні слова
• не могти прийти до слова
• не можна словами сказати
• не на словах
• не перемовитися навіть словом
• не промовити ні слова
• не сказати ані слова
• не сказати й двох слів
• не сказати ні слова, ні півслова
• не сказати ніякими словами
• негоден зв'язати й двох слів
• ні слова
• ні слова ні півслова
• ніколи й словом перемовитися
• ніякими словами не сказати
• ніякими словоми не спишеш
• одне слово
• по слову
• по тих словах
• подати слово
• прийняти слово
• прийти до слова
• прийтися до слова
• проречистий на слово
• пусті слова
• розгубити слова
• розумній голові досить дві слові
• семантичний обсяг слів
• сипати словами
• сказати дві слові
• сказати одним словом
• скупий на слово
• слова гнилого не сказати
• слово-символ
• слово в слово
• слово до слова
• слово за ким, (з тепер тощо)
• слово за словом
• слово — не горобець, вилетіло — не спіймаєш
• слово не двоїться з ділом
• слово по слову
• слово честі
• словом кажучи
• спасибі на добрім слові
• споминати злим словом
• спромогтися на слово
• схибити в слові
• тратити слова
• у коротких словах
• упасти в слово
• упіймати на слові
• хибкий на слово

Прислів'я та приказки

• не давши слова, кріпись, а давши — держись

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

зменш.-пестливі форми: слівце ін. іменники: словар, словенько, словеса, словесник, словесність, словечко, словини, словинка, словник, словникар, словникарство, словниця, словонько, словце, вислів, висловлення, висловлювання, дослівник, засловина, засловок, ословлення, передслово, послів'є, пословиця, пословник, прислівка, прислів'я, услів'є, услова, условина, услово прикметники: словарний, словесний, словний, безслівний, безсловесний, дослівний, невисловний, послівний, условний дієслова: ословити, условити прислівники: словно, словнісенько

Етимологія

походить до праіндоєвр. ḱléwos

Переклад

мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу

Індонезійськаid: kata Ісландськаis: orð Іспанськаes: palabra, verbo Італійськаit: parola жін. Англійськаen: word Африкаансaf: woord Болгарськаbg: дума Данськаda: ord Каталанськаca: paraula жін. Латинськаla: verbum сер. Нідерландськаnl: woord Німецькаde: Wort сер. -(e)s, die Wörter Окситанськаoc: mot чол. Російськаru: слово сер. Румунськаro: cuvânt Фарерськаfo: orð Французькаfr: mot чол. Фризькаfy: wurd Фінськаfi: sana Хорватськаhr: riječ жін.

виступ, промова
Англійськаen: speech (en) Французькаfr: parole (fr)

висловлювання, вислів, фраза

літературний жанр

послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
Англійськаen: word (en)

Див. також

• маска

Джерела

• Словник УЛІФ: слово
• Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
• Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	сло́во	слова́
Р.	сло́ва	сло́в
Д.	сло́ву	слова́м
З.	сло́ве	слова́
О.	сло́вом	слова́ми
П.
М.	сло́ве	—

сло́-во

Іменник середнього роду, відмінювання 1c.

Корінь: -слов-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. слово (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: словцо, словечко ін. іменники: словарь прикметники: словарный, словесный

Етимологія

Від ??