Українська
[ред.]

блис-ка-ви́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блиск-; суфікси: -ав -иц; закінчення: -я.

те ж саме, що блискавка 1. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Надворі чорно; блискавиця поблискує Марко Вовчок
короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки; зірниця. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Пливла над ними зоряна ніч, десь на обрії спалахували блискавиці Мартич

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Українська[ред.]