блискати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бли́скаю блиска́в блиска́тиму  —
Ти бли́скаєш блиска́в
блиска́ла
блиска́тимеш бли́скай
Він
Вона
Воно
бли́скає блиска́в
блиска́ла
блиска́ло
блиска́тиме  —
Ми бли́скаєм(о) блиска́ли блиска́тимем(о) бли́скаймо
Ви бли́скаєте блиска́ли бли́скайте
Вони бли́скають блиска́ли блиска́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бли́скаючи
Дієприсл. мин. ч. блиска́вши
Безособова форма блиска́но

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -блиск-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тільки 3 ос. раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Поле зеленілось, як оксамит зелений, росиночки блискали, сонечко зіходило Марко Вовчок
    1. яскраво спалахувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Поглянь — ракета йде до хмар І домни блискає пожар А. С. Малишко
    2. безос. ◆ Ніч гримить і блискає І. Я. Франко
  2. чим. уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. раптово з'являтися. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Дожену,— блискає думка Яреськові О. Т. Гончар

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]