курінь

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. курі́нь курені́ курені́
Р. куреня́ курені́в курені́в
Д. курене́ві
куреню́
куреня́м  —
З. курі́нь курені́ курені́
Ор. курене́м куреня́ми  —
М. курені́
курене́ві
куреню́
куреня́х  —
Кл. куреню́* курені́*  —

ку-рі́нь

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 13 Ф Ю1; тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -курінь-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [kʊˈrʲinʲ], мн. [kʊreˈnʲi]
  • УФ: [кур’і́н’]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. легка будівля, сторожка (на горо́дах, баштанах і т. ін.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кругом мовчки подивилась [Катерина]; // Бачить — ліс чорніє, // А під лісом, край дороги, // Либонь, курінь мріє. Т. Г. Шевченко, «Катерина», 1838 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах) ◆  — Адже тепер, опівдні, душно, — усі діди на баштанах по куренях сплять. Б. Д. Грінченко, «Кавуни», 1891 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах) ◆ Семен Ґедзь одсуває череду далi вiд баштану й сам сiдає пiд куренем. В. К. Винниченко, «Гей, ти, бочечко…», 1928 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах) ◆ Сидів на березі ріки в зеленому курені, зробленому із свіжого гілля, дивився на роботи, мовчав, думав. П. А. Загребельний, «Роксолана», 1980 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)
  2. вбоге житло [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. істор. окрема частина запорізького козацького війська, що складається з кількох сотень козаків на чолі з курінним отаманом [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. істор. одиниця адміністративно-територіального поділу на Січі в межах паланки (у 2 знач.) [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. істор. найменша військова одиниця у війську Богдана Хмельницького, що налічувала 10—15 осіб [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  6. істор. житло козаків, що складали таку частину війська [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. істор. основний тактичний підрозділ українського війська в першій половині XX ст. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. істор. військова одиниця Української повстанської армії, що входила до складу однієї з воєнних округ УПА [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  9. структурна одиниця української скаутської організації «Пласт» [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Запозичення з тюркських мов, звідки також запозичено укр. курі́нь, рос. куре́нь, білор. курэ́нь, пол. kureń (з укр.). — Пор. чаг. kürän «натовп; плем’я; загін воїнів», уйгур. kürijän «обоз» виводиться від д.-тюрк. kur «оточувати»; пов’язання з праслов. *kuriti «курити» (Fortunatov BB III 69; Mikl. EW 427; Абаев ИЭСОЯ І 610) сумнівне. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]