небога

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. небо́га небо́ги
Р. небо́ги небо́г
Д. небо́зі небо́гам
З. небо́гу небо́г
Ор. небо́гою небо́гами
М. небо́зі небо́гах
Кл. небо́го небо́ги

не-бо́-га

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -небог-; закінчення: [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆  — Княгиня видає заміж за якогось доктора свою троюрідну небогу чи вихованицю. І. С. Нечуй-Левицький (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ В залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки: Чикаленкова небога і її подруга. Л. І. Смілянський, «Михайло Коцюбинський», 1940 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. пестл. звертання до жінки, молодшої віком [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Чи не покинуть нам, небого, // Моя сусідонько убога, // Вірші нікчемні віршувать. Т. Г. Шевченко, «Чи не покинуть нам, небого…», 14—15 лютого 1861 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ — Гандзю, Гандзуню! Сиди мені, небого, дома, бо я піду в ліс!.. І. Я. Франко, «Мавка», 1905 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Глянув Матвій по людях і пізнав жінку. — Ой Маріє, — подумав собі, — і ти, небого, постарілася. Мирослав Ірчан (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  3. заст. бідолаха, сердега [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Сіла [Дидона] на порозі, // Аж занудило їй, небозі, // І не встояла на ногах. І. П. Котляревський, «Енеїда», 1842 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Ой, покинув Петро хатку // І жінку небогу. П. П. Гулак-Артемовський, «Ой мені тяжко…», 26 червня 1851 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. О. П. Стороженко, «Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав», 1861 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * образно ◆ — А ти, моя Україно, […] // Удово небого, // Годуй діток; жива правда // У господа бога! Т. Г. Шевченко, «Сон», 8 липня 1844 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]