дочка
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дочка́ | дóчки |
| Р. | дочки́ | дóчок |
| Д. | дочці́ | дóчкам |
| З. | дочку́ | дóчок |
| О. | дочко́ю | дóчками |
| М. | дочці́ | дóчках |
| К. | дóчко | дóчки |
доч-ка
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*d. Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: [doč'ka]
- вітчизняна транскрипція: [дочкá]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. ◆ А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток. Тарас Шевченко ◆ Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. — кладучи дочку, казала мати. Панас Мирний ◆ Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? — Е, ні, тітко. А. Головко ◆ В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу. Олесь Гончар
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. ◆ [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Леся Українка
- уроч. жінка, яка тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, своєю країною.◆ О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... Володимир Сосюра
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- син, мати, батько, падчірка; конверсиви: мати, матка, матінка, мама, матір, матірка, матуся
- конверсиви: матінка, матінойка, матіночка, матірка, матуня, матусенька, матуся
- —
Гіпероніми[ред.]
Холоніми[ред.]
- родина, сім'я, суспільство
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.
Переклад[ред.]
|
|
|
Джерела[ред.]
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | до́чка | до́чки |
| Р. | до́чки | до́чек |
| Д. | до́чке | до́чкам |
| З. | до́чку | до́чек |
| Ор. | до́чкой | до́чками |
| М. | до́чке | до́чках |
доч-ка
Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a. Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: ['doʨkə]
- вітчизняна транскрипція: [дóчкъ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до дочь. ◆ Богат, хорош собою, Ленский Везде был принят как жених; Таков обычай деревенский; Все дочек прочили своих За полурусского соседа; Олександр Пушкін, «Евгений Онегин»
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
- екон.жарг. те саме, що й дочірня компанія.
Синоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.
Переклад[ред.]
|
|
|
