дочка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дочка́ дóчки
Р. дочки́ дóчок
Д. дочці́ дóчкам
З. дочку́ дóчок
Ор. дочко́ю дóчками
М. дочці́ дóчках
Кл. дóчко дóчки

доч-ка

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*d. Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення:

Вимова[ред.]

  • МФА: [doč'ka]
  • вітчизняна транскрипція: [дочкá]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. ◆ А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток. Тарас Шевченко ◆ Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. — кладучи дочку, казала мати. Панас Мирний ◆ Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? — Е, ні, тітко. А. Головко ◆ В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу. Олесь Гончар
  2. розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. ◆ [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Леся Українка
  3. уроч. жінка, яка тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, своєю країною.◆ О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... Володимир Сосюра

Синоніми[ред.]

  1. доч, донька, дівка, дівчина, дочір, дочер, дочухна
  2. доня, доця

Антоніми[ред.]

  1. син, мати, батько, падчірка; конверсиви: мати, матка, матінка, мама, матір, матірка, матуся
  2. конверсиви: матінка, матінойка, матіночка, матірка, матуня, матусенька, матуся

Гіпероніми[ред.]

  1. жінка, дівчина, людина

Холоніми[ред.]

  1. родина, сім'я, суспільство

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. у дочки годитися

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. до́чка до́чки
Р. до́чки до́чек
Д. до́чке до́чкам
З. до́чку до́чек
О. до́чкой
до́чкою
до́чками
П. до́чке до́чках

доч-ка

іменник, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення:

Вимова[ред.]

  • МФА: ['doʨkə]
  • вітчизняна транскрипція: [дóчкъ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зменш.-пестл. до дочь. ◆ Богат, хорош собою, Ленский Везде был принят как жених; Таков обычай деревенский; Все дочек прочили своих За полурусского соседа; Олександр Пушкін, «Евгений Онегин»
  2. розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
  3. екон.жарг. те саме, що й дочірня компанія.

Синоніми[ред.]

  1. дочь
  2. дочечка, девушка
  3. дочерняя компания

Гіпероніми[ред.]

  1. женщина, родственница
  2. женщина
  3. компания

Холоніми[ред.]

  1. семья, общество

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. маменькина дочька

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]