призвілля

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. призві́лля призві́лля
Р. призві́лля призві́ль
Д. призві́ллю призві́ллям
З. призві́лля призві́лля
Ор. призві́ллям призві́ллями
М. призві́ллі
призві́ллю
призві́ллях
Кл. призві́лля призві́лля

при-зві́-лля

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: при-з-; корінь: -віл-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. широке, просторе місце, безмежний простір. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. повна воля, відсутність будь-яких обмежень, вільне життя. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від при- з- вілля (воля), далі від праслов'янської форми *volja, від котрої також виникли д.-рус., ст.-слов. волꙗ (др.-гр. θέλημα, γνώμη), укр. во́ля, болг. во́ля, сербохорв. во̏ља, словен. vólja, чеськ. vůle, словац. voľa, пол. wola, д.-польське wolá (род. в. wolą), в.-луж., н.-луж. wola. Зв’язано чергуванням голосних із велі́ти, довле́ть. Спорідн. із лит. valià «воля», lat. val̨a «сила, власть», др.-ісл. val (сер. р.), д.-в.-нім. wala (ж. р.) «вибір», нов.-в.-нім. Wahl — те ж, wollen «хотіти», др.-інд. váras «бажання, вибір», авар. vāra- «воля, відбір», валійськ. guell «краще». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]