Перейти до вмісту

рефлекс

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. рефле́кс рефле́кси
Р. рефле́ксу рефле́ксів
Д. рефле́ксові
рефле́ксу
рефле́ксам
З. рефле́кс рефле́кси
Ор. рефле́ксом рефле́ксами
М. на/у рефле́ксі на/у рефле́ксах
Кл. рефле́ксу* рефле́кси*

реф-ле́кс

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рефлекс-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. фізіол. реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення, яка відбувається за участю центральної нервової системи. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кожна реакція організму тварини відбувається за принципом рефлексу, тобто є відповіддю на зовнішні впливи. Борис Теплов, «Психологія. Підручник для середньої школи», 1956 р. ◆ Вперше ідея рефлексу до вивчення психічної діяльності була застосована І. М. Сєченовим. , «Наука і життя, 2», 1960 р. ◆ Змучений вкрай // Смаковими рефлексами, // Кинув [виделку] на стіл: // — Щоб ти [повар] сказився // З своїми біфштексами! // Цупиш, гризеш, як постіл! Степан Олійник, «Вибране», 1959 р. // Несвідома мимовільна реакція, викликана зовнішнім подразником. ◆ І знову (це вже було рефлексом) вона посміхнулася, але в той же час погасила усмішку, поправила волосся, що впало на обличчя. Григорій Тютюнник, «Вир», 1964 р.
  2. мист. зміна забарвлення предмета, яка виникає, коли світло, відбившись від навколишніх об'єктів, падає на цей предмет. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Мряка поволі підносилася, а, пронизана червоним блиском, зависала над могилами рожевим рефлексом, як мрії, надії й бажання молодості. Наталія Кобринська, «Вибрані оповідання», 1954 р. ◆ Жовтаво-червоні відтінки на верхів'ї дерев, що були ніби рефлексами сонця над заходом, свідчили про прив'ядання в природі. Ірина Вільде, «Сестри Річинські», 1958 р.
  3. наслідок, результат чого-небудь; вторинне явище, викликане іншим явищем. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Такий був перший організаційний рефлекс нашого міста на визволення. Степан Тудор, «Вибране», 1949 р. ◆ Встановленим фактом є зв'язок уражень глоткових мигдаликів з ураженням серця, так званий тонзило-кардіальний рефлекс. , «Знання та праця, 12», 1966 р. // Вплив чого-небудь на щось. ◆ Ми мусимо бачити у «Народних оповіданнях» [М. Вовчка] більш мимовільний рефлекс російської літератури школи Тургенєва. Михайло Драгоманов, «I», 1970 р.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Запозичення із західноєвропейських мов; нім. Reflex, франц. réflexe, англ. reflex походять від лат. reflexus «згин; зворотний рух», пов'язаного з дієсловом reflecto «загинаю, повертаю назад», яке складається з префікса rе- і дієслова flecto «гну, відхиляю; змінюю напрям». — СІС2 729; Фасмер III 476; ССРЛЯ 12, 1261; Kopaliński 824—825; Holub—Lyer 413; РЧДБЕ 630; Dauzat 618; Klein 1318; Walde—Hofm. I 514—515.Див. ще ре-, флексія.

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. рефле́кс рефле́ксы
Р. рефле́кса рефле́ксов
Д. рефле́ксу рефле́ксам
З. рефле́кс рефле́ксы
О. рефле́ксом рефле́ксами
П. рефле́ксе рефле́ксах

реф-ле́кс

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рефлекс-.

Вимова

[ред.]
  • МФА: []
  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. рефлекс (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Джерела

[ред.]