учень

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. у́чень у́чні
Р. у́чня у́чнів
Д. у́чневі
у́чню
у́чням
З. у́чня у́чнів
Ор. у́чнем у́чнями
М. у́чневі
у́ченю
у́чнях
Кл. у́чню у́чні

у́-чень

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2*a.


Корінь: -уч-; суфікс: -ень.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Комітетом комсомолу промислових підприємств, будов, транспорту, учбових закладів, установ і організацій, загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, говориться в постанові, потрібно взяти активну участь у формуванні загонів та груп помічників комбайнерів і шоферів із числа молодих робітників, студентів і учнів, які мають механізаторські спеціальності, організувати ударні бригади і міни на токах і елеваторах. з газети
  3. послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: учень
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. 2-ге вид. - 1728 с.