халабуда

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. халабу́да халабу́ди
Р. халабу́ди халабу́д
Д. халабу́ді халабу́дам
З. халабу́ду халабу́ди
Ор. халабу́дою халабу́дами
М. халабу́ді халабу́дах
Кл. халабу́до* халабу́ди*

ха-ла-бу́-да

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -халабуд-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. убога оселя, хата ◆ Зайди-но в Дадикову халабуду, я зараз буду балакати з районом. Міняйло В. Останній рубіж, 1983
  2. рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.; буда, курінь ◆ немає прикладів застосування.
  3. критий віз ◆ Мандрують на бездоріжжі халабуди.. Хвильовий М. Голод, 1922
  4. верх, напівкругле накриття на возі ◆ немає прикладів застосування.
  5. невелике крите приміщення для собаки; конура, будка ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. буда, курінь
  2. віз; ридван?
  3. конура, будка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від хала+буда

Такі житла одні з найдавніших: стародавні слов'яни будували їх у степу, коли пасли худобу. Перша його частина слова «халабуда» сходить до південнослов'янскої назви дракона (змія), досі відомого в сербській, болгарській і македонській традиціях. Згідно з народними уявленнями, напередодні великих свят хали водять хоровод, від чого піднімається вихор, і людина, захоплена таким вихором, може збожеволіти. Слов'яни вірили також, що хали можуть перетворюватися на людей та тварин. Друга частина слова «халабуда» являє собою корінь українського іменника «будiвля». Швидше за все, стародавні українці вірили, що ці степові житла будуть надійною фортецею, що захищає від нечистої сили.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]