Українська[ред.]

харити (іменник)[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	—	хари́ти
Р.	—	хари́т
Д.	—	хари́там
З.	—	хари́т
Ор.	—	хари́тами
М.	—	хари́тах
Кл.	—	хари́ти

ха-ри́-ти

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання мн. <ж 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -харит-; закінчення: -и.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

у грецькій мітології: богині чарівності, краси, природи, людської творчості, доброзичливості та родючості. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Харити

харити (дієслово)[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ха́рю	ха́рив ха́рила	ха́ритиму	—
Ти	ха́риш	ха́рив ха́рила	ха́ритимеш	ха́рь
Він Вона Воно	ха́рить	ха́рив ха́рила ха́рило	ха́ритиме	—
Ми	ха́рим ( -имо)	ха́рили	ха́ритимем(о)	ха́рьмо
Ви	ха́рите	ха́рили		ха́рьте
Вони	ха́рть	ха́рили	ха́ритимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ха́рячи
Дієприсл. мин. ч.	ха́ривши
Безособова форма	—

харити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна Відповідне дієслово доконаного виду — схарити.

Корінь: -хар-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА : [ˈ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

(застаріле) здійснювати статевий акт з кимось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І більш-менш достойні тьотки на тому зробили нефіґове промо. Кортні Лав… Та зрештою і до неї добігати не треба. Згадаймо лишень, як харили Мадонну. Джерело — Ірена Карпа, "Перламутрове порно" (цитата за Леся Ставицька, "Українська мова без табу", 2008, с. 383).
дратувати, нервувати когось. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Піздєц, мене Маск вихарив, боже, кусок лайна з путінського чемоданчика. Джерело — SlangZone).
Синоніми: зайобувати

Етимологія[ред.]

Від циг. хар — чоловічий статевий орган^[1]

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ зайо́бувати

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
дієслова: харитися дієприкметники: схарений

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Список перекладів

Список перекладів

Джерела[ред.]

↑ Леся Ставицька, "Українська мова без табу", 2008, с. 383

[1] ?

[2] ?

[3] ?

[4] ?

[5] тра́хати, їба́ти

[9] дратува́ти, нервува́ти

[6] ?

[10] ?

[7] ?

[11] зайо́бувати

[8] ?

[12] ?

[13] Леся Ставицька, "Українська мова без табу", 2008, с. 383

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[1]