аорта
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рти |
Р. | ао́рти | ао́рт |
Д. | ао́рті | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рти |
Ор. | ао́ртою | ао́ртами |
М. | ао́рті | ао́ртах |
Кл. | ао́рто* | ао́рти* |
а-о́р-та
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɐˈɔrtɐ] (одн.), [ɐˈɔrte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- анат. головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла. [▲ 1] ◆ Дуже в нього [дядька] на грудях розпухло (ото все ота аорта роздимається) Леся Українка
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
|
Джерела
[ред.]Білоруська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рты |
Р. | ао́рты | ао́ртаў |
Д. | ао́рте | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рты |
О. | ао́ртай, ао́ртаю | ао́ртамі |
М. | ао́рте | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
а-о́р-та
іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела
[ред.]Болгарська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела
[ред.]
Кримськотатарська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
Іменник.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.
Вимова
[ред.]МФА: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Джерела
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]Корінь: --
Вимова
[ред.]- МФА: [́]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Македонська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]аорта (не зазначено розбиття на склади)
Іменник, жіночий рід.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/mk' not found.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела
[ред.]Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рты |
Р. | ао́рты | ао́рт |
Д. | ао́рте | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рты |
О. | ао́ртой ао́ртою |
ао́ртами |
П. | ао́рте | ао́ртах |
а-о́р-та
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- аорта (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела
[ред.]Сербська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]аорта (не зазначено розбиття на склади)
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова
[ред.]- {{transcription
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Асоціації
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Сторінки з помилками скриптів
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Анатомічні терміни/uk
- Слова з 5 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Артерії/uk
- Білоруські лексеми
- Білоруські іменники
- Жіночий рід/be
- Іменники, відмінювання 1a
- Білоруські іменники з місцевим відмінком
- Білоруські слова морфемної будови слова R-f
- Медичні терміни/be
- Слова з 5 букв/be
- Предметні слова/be
- Артерії/be
- Болгарські іменники
- Відсутні дані про будову слова/bg
- Медичні терміни/bg
- Слова з 5 букв/bg
- Предметні слова/bg
- Артерії/bg
- Кримськотатарські іменники
- Медичні терміни/crh
- Слова з 5 букв/crh
- Предметні слова/crh
- Артерії/crh
- Слова з 5 букв/kpv
- Предметні слова/kpv
- Артерії/kpv
- Македонські іменники
- Іменники жіночого роду/mk
- Слова з 5 букв/mk
- Предметні слова/mk
- Артерії/mk
- Російська мова
- Російські лексеми
- Російські іменники
- Неістоти/ru
- Російські іменники, відмінювання 1a
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 5 букв/ru
- Предметні слова/ru
- Артерії/ru
- Сербські іменники
- Іменники жіночого роду/sr
- Медичні терміни/sr
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/8