варваризм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	варвари́зм	варвари́зми
Р.	варвари́зму	варвари́змів
Д.	варвари́зму варвари́змові	варвари́змам
З.	варвари́зм	варвари́зми
Ор.	варвари́змом	варвари́змами
М.	варвари́змі варвари́змові варвари́зму	варвари́змах
Кл.	варвари́зме	варвари́зми*

вар-ва-ри́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -варвар-; суфікс: -изм.

Вимова

• МФА : [ʋɐrʋɐˈrɪzm] (одн.), [ʋɐrʋɐˈrɪzme] (мн.)

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. запозичене чи створене за зразком якоїсь іншої мови слово чи вираз, що порушує норми даної мови. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від варвар й -изм, далі від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: чужасло́ў (be) чол., варвары́зм (be) чол. Польськаpl: barbaryzm (pl) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: варваризм

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	варвари́зм	варвари́змы
Р.	варвари́зма	варвари́змов
Д.	варвари́зму	варвари́змам
З.	варвари́зм	варвари́змы
О.	варвари́змом	варвари́змами
П.	варвари́зме	варвари́змах

вар-ва-ри́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -варвар-; суфікс: -изм.

Вимова

• МФА: [vərvɐˈrʲizm]

• прослухати вимову

Семантичні властивості

Значення

1. варваризм (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від варвар й -изм, далі від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.