небо

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	не́бо	—
Р.	не́ба	—
Д.	не́бу	—
З.	не́бо	—
Ор.	не́бом	—
М.	не́бі	—
Кл.	не́бо*	—

не́-бо

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -неб-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. ◆ Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю. Тарас Шевченко
2. за релігійними уявленнями — місцеперебування бога, ангелів, святих; потойбічний світ, рай.

Синоніми

1. блакить

Антоніми

1. —
2. земля

Усталені словосполучення, фразеологізми

• зірок з неба не знімати
• просто неба

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: cielo m Італійськаit: cielo m Азербайджанськаaz: göy Англійськаen: sky Бретонськаbr: oabl m Грецькаel: ουρανός Данськаda: himmel Есперантошeo: ĉielo Естонськаet: taevas Киргизькаky: асман Китайськаzh: 天 Лезгінськаlez: цав Марійськаchm: кава Нідерландськаnl: hemel Німецькаde: Himmel m -s, = Осетинськаos: комарынг Польськаpl: niebo Російськаru: небо Турецькаtr: gök Фарерськаfo: himmal m Французькаfr: ciel m Фінськаfi: taivas Чуваськаcv: тӳпе Японськаja: 天

Джерела

• Словник УЛІФ: небо

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	не́бо	не́ба
Р.	не́ба	не́б
Д.	не́бу	не́бам
З.	не́бо	не́ба
О.	не́бом	не́бами
П.	не́бе	не́бах

не́-бо

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -неб-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. небо (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість