Перейти до вмісту

підмет

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття

Українська

[ред.]

пі́дмет

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. пі́дмет пі́дмети
Р. пі́дмету пі́дметів
Д. пі́дметові
пі́дмету
пі́дметам
З. пі́дмет пі́дмети
Ор. пі́дметом пі́дметами
М. на/у пі́дмету на/у пі́дметах
Кл. пі́дмету* пі́дмети*

пі́д-мет

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: під-; корінь: -мет-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком. ◆ Тире ставиться між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає. Український правопис. Видання 2007 р.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]
  1. присудок

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]
  1. за структурою (простий (неускладнений чи ускладнений), складений;
  2. за морфологічним вираженням;
  3. з==== Холоніми ====

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

а місцем розташування щодо присудка (препозиційний/ постпозиційний)


Етимологія

[ред.]

Калька лат. subjectum (підмет), пов'язаного з дієсловом лат. subjicere (метати, кидати, класти під, підкладати), утвореного за допомогою префікса лат. sub- (під-) від лат. jacere (метати, кидати).

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

пі́дме́т

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Шаблон:імен uk m 1a m una

Префікс: під-; корінь: -мет-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. діал. невелика грядка, ділянка землі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Село, риючись у своїй чорноземлі, серед підметів та городів, гаразд не зрозуміє городського життя. Панас Мирний, «Морозенко»
  2. те ж саме, що коноплище; низинна місцевість, де пасуть худобу, сіють коноплі; орна земля за селом; природно зрошувана низина в полі, на якій сіють коноплі, садять капусту [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Далі бакша...; куренів два - щоб не знати, в якому дід сидить. Ще далі - підмет і темно-зелені, мов лаком укриті, коноплі аж сюди кидають пряний запах свій… Хоткевич Г.М. ◆ Над підметами кружляє гайвороння, очманілі від тепла горобці лізуть прямо під ноги, так і хочеться накрити якого-небудь картузом. Григір Тютюнник, «Вир»
  3. гній, сміття, викинуте в одне місце. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Похідне утворення від мета́ти; назва зумовлена, очевидно, тим, що на цих ділянках розкидали гній або пасли худобу.

Переклад

[ред.]
невелика грядка, ділянка землі
коноплище
гній, сміття, викинуте в одне місце

Посилання

[ред.]

Література

[ред.]
  • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
  • Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.