серце

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

сер-це

Іменник, середній рід, неістота.

відмінок однина множина
називний се́рце серця́
родовий се́рця серде́ць, серць
давальний се́рцю, се́рцеві серця́м
знахідний се́рце серця́
орудний се́рцем серця́ми
місцевий на/у се́рці, по се́рцю на/у серця́х
кличний се́рце серця́

Корінь: -серц(ь)-; корінь: -серд-

Вимова[ред.]

  • МФА: [sért͡se]
  • вітчизняна транскрипція: [сéрце]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. ◆ Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. Нечуй-Левицький ◆ Є у фізіології таке поняття — ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. Знання та праця ◆ Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. Олесь Гончар
    • Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. ◆ На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. Леся Українка ◆ Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. Юрій Яновський ◆ Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. Михайло Стельмах
    • обр. Осердя будь-чого.◆ Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить.., Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки. Максим Рильський
    • поет. У порівняннях. ◆ Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. Михайло Коцюбинський
  2. Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань тощо. ◆ Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз — не так на себе самого, як на Діденка. Андрій Головко ◆ Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володів дивною властивістю — вгадувати на відстані біду чи щастя полку. Олесь Гончар
    • Здатність почувати й розуміти инших; чуйність, сердешність. ◆ — Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко.. показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. Іван Франко ◆ Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотности? Олесь Гончар ◆ — Пани.., а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка... Панас Мирний
    • Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. ◆ Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає. Тарас Шевченко ◆ Дратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. Михайло Коцюбинський ◆ Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. Юрій Яновський
    • перен. Унутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. ◆ Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. Квітка-Основ'яненко ◆ [Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. Леся Українка ◆ Ти не був у нашій Україні, Хліба-соли з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. Максим Рильський
    • Із означ. Сукупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. ◆ Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Ганна Барвінок ◆ Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. Пантелеймон Куліш ◆ — Коли б та знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну... ти б була зачарована ним... Михайло Коцюбинський
    • Із означ. Людина як носій тих чи інших рис, якостей. ◆ Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом... Панас Мирний ◆ Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. Знання та праця
  3. розм. часто у сполуч. із займ. «моє», а також зі сл. «козаче», «дівчинонько». Ласкаве звертання до когось. ◆ Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,.. Ми під явором сиділи. Іван Манжура ◆ — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Кола не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. Михайло Стельмах ◆ — Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті. Данило Мордовець ◆ Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Степан Руданський ◆ «А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились...» Леонід Глібов
  4. перен. Гнів, роздратування. ◆ Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди. Нечуй-Левицький ◆ Він попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде». Архип Тесленко ◆ Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. Іван Сенченко
  5. чого, перен. Головна, найважливіша частина, осереддя чогось. ◆ — Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. Іван Франко ◆ — Буде Москва Руській землі серцем! — вигукнув мрійливо [Юрій Долгорукий]. Антон Хижняк, Д. Галицький ◆ Серце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. Дмитро Бедзик ◆ Перед командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя — серце південної індустрії. Яків Баш ◆ Головний водозабірний вузол — це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях-каналах. Наука і життя
  6. перен. Металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. ◆ Стара дзвіниця.. Від серця дзвона падав вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбивав години. Іван Микитенко ◆ Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки; потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. Михайло Стельмах
  7. діал. Медуза. ◆ Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. Нечуй-Левицький ◆ І досі є в морі те серце: несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має — прозоре. Дніпрова Чайка, «Морське серце»

Синоніми[ред.]

  1. душа, настрій, переживання, чуйність, чуттєвість, сердешність, любов, кохання, почуття, особа, людина, вдача, характер, норів
  2. друже
  3. гнів, роздратування, злість, лють, лютість
  4. центр, осереддя, осередок, осердя, кістяк, середмістя
  5. язик
  6. медуза

Антоніми[ред.]

  1. спокій, доброта, лагідність, урівноваженість, смирність, холоднокровність
  2. край, окраїна, відшиб, периферія

Гіпероніми[ред.]

  1. орган, організм
  2. почуття, емоція
  3. центр
  4. дзвін
  5. тварина

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

  1. орган, організм, людина, тварина, істота
  2. звертання
  3. почуття, емоція
  4. місце, місцина, місцевість, територія, терен, область
  5. дзвін

Мероніми[ред.]

  1. праве передсердя, ліве передсердя, верхня порожниста вена, аорта, легенева артерія, легенева вена, мітральний клапан, аортальний клапан, лівий шлуночок, правий шлуночок, нижня порожниста вена, тристулковий клапан, клапан легеневого стовбура
  2. щупальце, первинне щупальце, шлунок, епідерміс, мезоглея, зовнішнє нервове кільце, вторинне щупальце, внутрішнє нервове кільце, кільцевий канал кишківника, радіальний канал кишківника, манубріум, гастродерміс

Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

1 значення[ред.]

2 значення[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Слово походе зі стсл. сръдьцє, срьдьцє, що походе з псл. *sьrdьko, що виникло з і.-є. *ḱr̥d-, що розвинулося з п.-і.-є. кореня *ḱḗr. Очевидно, похідне від *sьrdь «середина» з иншим ступенем вокалізму.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]