язик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. язи́к язики́
Р. язика́ язикі́в
Д. язико́ві
язику́
язика́м
З. язи́к язики́
О. язики́м язика́ми
М. язиці́, язику́ язика́х
К. язи́ку* язики́*

язи́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3b.


Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості ◆ немає прикладів застосування.
  2. страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров'ячого або свинячого) ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. те, що має подовжену, витягнуту форму ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. тей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення ◆ немає прикладів застосування.
  5. заст. мова (у 2 знач.) ◆ немає прикладів застосування.
  6. заст. народ, народність ◆ немає прикладів застосування.
  7. перен. полонений, від якого можна дістати потрібні відомості ◆ немає прикладів застосування.
  8. те саме, що розвідник ◆ немає прикладів застосування.
  9. металевий стержень у дзвонах, дзвінках, який, ударяючись об стінку, видобуває звук ◆ немає прикладів застосування.
  10. уживається як складова частина деяких ботанічних назв ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

орган у ротовій порожнині[ред.]

страва

те, що має подовжену, витягнуту форму

орган мовлення

мова

народ, народність

полонений

розвідник

металевий стержень у дзвонах