язик

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. язи́к язики́
Р. язика́ язикі́в
Д. язико́ві
язику́
язика́м
З. язи́к язики́
Ор. язики́м язика́ми
М. язиці́, язику́ язика́х
Кл. язи́ку* язики́*

язи́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3b.


Корінь: -язик-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він узявсь за голову рукою і промочив смажні уста язиком. Панас Мирний, «Лихі люди», 1877 р. ◆ Собакам душно. Лягли на межі, як три копиці вовни, звісили з ротів язики і носять боками з коротким свистом. Михайло Коцюбинський, «Intermezzo», 1908 р. ◆ Варити сталь — делікатна справа, важка й закрутиста, щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш. Юрій Яновський, «Вершники», 1935 р. ◆ Пролизавши язиком замерзлу шибку, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя. Олесь Гончар, «Таврія», 1952 р. * образно ◆ Між небом і землею каламуть: то кінські копита розляпують багнюку. І темрява, така темрява, що […] робиться моторошно від слизьких язиків холодної мжі, що лижуть тобі лице і руки. Григорій Тютюнник, «Вир», 1960 р.
  2. страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (переважно коров'ячого або свинячого). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — А ми так готувались! — зітхала засмучена мама і присувала мені ковбасу або копчений волячий язик. Михайло Коцюбинський, Лист з Капрі, грудень 1911 р.
  3. перен. те, що має подовжену, витягнуту форму. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. перен. тей самий орган людини, за допомогою якого вона усно передає свої думки, спілкується; орган мовлення. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. заст. мова (у 2 знач.) [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ І возвеличимо на диво // І розум наш і наш язик Тарас Шевченко, «Подражаніє 11 псалму», 15 лютого 1859 р. ◆ Веліла вона готуватись у дорогу […] п'яти тлумачам, які красно вміли говорити язиками грецьким, франкським і латинянським. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.
  6. заст. народ, народність. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. перен. полонений, від якого можна дістати потрібні відомості. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. те ж саме, що розвідник. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  9. металевий стержень у дзвонах, дзвінках, який, ударяючись об стінку, видобуває звук. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  10. уживається як складова частина деяких ботанічних назв. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Холоніми[ред.]

  1. дзвін

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

орган у ротовій порожнині[ред.]

Список перекладів

страва

Список перекладів

те, що має подовжену, витягнуту форму

Список перекладів

орган мовлення

Список перекладів

мова

Список перекладів

народ, народність

Список перекладів

полонений

Список перекладів

розвідник

Список перекладів

металевий стержень у дзвонах

Список перекладів
частина деяких ботанічних назв

Джерела[ред.]