сова

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сова́	со́ви
Р.	сови́	со́в
Д.	сові́	со́вам
З.	сову́	со́в
Ор.	сово́ю	со́вами
М.	сові́	со́вах
Кл.	со́во	со́ви

со-ва́

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [sɔ̝ˈwɑ] (одн.), [ˈsɔwɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

Сова сіра

1. хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. ◆ Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна. , «Зоологія. Підручник для 7 кл.», 1957 р. ◆ Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина. Нечуй-Левицький, «V», 1966 р. ◆ В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови. Володимир Гжицький, «Чорне озеро», 1961 р. * У порівняннях. ◆ Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима. Олесь Досвітній, «Вибране», 1959 р. ◆ І засохли мої сльози, // Сльози молодії. // І тепер я розбитеє // Серце ядом гою, // І не плачу, й не співаю, // А вию совою. Тарас Шевченко, «I», 1963 р. ◆ [Б о б р е н к о:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, // То зараз нам ви дайте певний знак. // [2-й  к о з а к:] Так, знаємо; совою крикнем. Володимир Самійленко, «II», 1958 р.
2. тільки мн.: сови Совоподібні (лат. Strigiformes) — ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя. ◆ Сови — осілі або кочові птахи; вони дуже корисні і потребують охорони. З Вікіпедії
3. організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час; людина такого типу (протил.: жайворонок). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: совка прикметники: совиний дієслова: совіти прислівники: совино

Етимологія

Псл. sova давнього звуконаслідувального походження; — паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «сова», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo' «сова», hūwila «совка», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā́u-/kḗu-/kū- «кричати, вити», з яким пов'язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «кричати», ка́ва «галка, сива ворона». — Булаховський Вибр. пр. III 262; Черных II 183—184; Фасмер III 704; Brückner 508; Holub—Lyer 447; Machek ESJČ 568; Schuster-Šewc 1336; Skok III 307; Mareš Slavia 1967, 361—364; Trautmann 123, 300; Fraenkel 968; Mühl.—Endz. III 772; Kořínek 137; Pokorny 535—536. — Пор. кав.

Переклад

хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом
Іспанськаes: lechuza (es) жін. од., mochuelo (es) чол. од. Італійськаit: civetta (it) жін. од. Англійськаen: owl (en) од. Російськаru: сова (ru) жін. од. Французькаfr: chouette (fr) жін. од., hibou (fr) чол. од.

ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя
Англійськаen: owl (en) од.

організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час
Англійськаen: night owl (en) од.

Джерела

• Словник УЛІФ: сова
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 434.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??