У Вікіпедії є стаття

Сова

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сова́	со́ви
Р.	сови́	со́в
Д.	сові́	со́вам
З.	сову́	со́в
Ор.	сово́ю	со́вами
М.	сові́	со́вах
Кл.	со́во	со́ви

со-ва́

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сов-; закінчення: -а.

Вимова

МФА : [sɔ̝ˈwɑ] (одн.), [ˈsɔwɪ] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. ◆ Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна. , «Зоологія. Підручник для 7 кл.», 1957 р. ◆ Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина. Нечуй-Левицький, «V», 1966 р. ◆ В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови. Володимир Гжицький, «Чорне озеро», 1961 р. * У порівняннях. ◆ Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима. Олесь Досвітній, «Вибране», 1959 р. ◆ І засохли мої сльози, // Сльози молодії. // І тепер я розбитеє // Серце ядом гою, // І не плачу, й не співаю, // А вию совою. Тарас Шевченко, «I», 1963 р. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ [Б о б р е н к о:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, // То зараз нам ви дайте певний знак. // [2-й к о з а к:] Так, знаємо; совою крикнем. Володимир Самійленко, «II», 1958 р.
тільки мн.: сови Совоподібні (лат. Strigiformes) — ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Сови — осілі або кочові птахи; вони дуже корисні і потребують охорони. З Вікіпедії
організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час; людина такого типу (протил.: жайворонок). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: совка прикметники: совиний дієслова: совіти прислівники: совино

Етимологія

Псл. sova давнього звуконаслідувального походження; — паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «сова», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo' «сова», hūwila «совка», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā́u-/kḗu-/kū- «кричати, вити», з яким пов'язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «кричати», ка́ва «галка, сива ворона». — Булаховський Вибр. пр. III 262; Черных II 183—184; Фасмер III 704; Brückner 508; Holub—Lyer 447; Machek ESJČ 568; Schuster-Šewc 1336; Skok III 307; Mareš Slavia 1967, 361—364; Trautmann 123, 300; Fraenkel 968; Mühl.—Endz. III 772; Kořínek 137; Pokorny 535—536. — Пор. кав.

Переклад

хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом
Іспанська_es: lechuza ^(es) жін. од., mochuelo ^(es) чол. од. Італійська_it: civetta ^(it) жін. од. Англійська_en: owl ^(en) од. Російська_ru: сова ^(ru) жін. од. Французька_fr: chouette ^(fr) жін. од., hibou ^(fr) чол. од.

ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя
Англійська_en: owl ^(en) од.

організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час
Англійська_en: night owl ^(en) од.

Джерела

Російська