Перейти до вмісту

варваризм

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. варвари́зм варвари́зми
Р. варвари́зму варвари́змів
Д. варвари́зму
варвари́змові
варвари́змам
З. варвари́зм варвари́зми
Ор. варвари́змом варвари́змами
М. варвари́змі
варвари́змові
варвари́зму
варвари́змах
Кл. варвари́зме варвари́зми*

вар-ва-ри́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -варвар-; суфікс: -изм.

Вимова

[ред.]
  • МФА : [ʋɐrʋɐˈrɪzm] (одн.), [ʋɐrʋɐˈrɪzme] (мн.)

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. лінгв. запозичене чи створене за зразком якоїсь іншої мови слово чи вираз, що порушує норми даної мови. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]

Шаблон:спорідн:варвар

Етимологія

[ред.]

Від варвар й -изм, далі від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. варвари́зм варвари́змы
Р. варвари́зма варвари́змов
Д. варвари́зму варвари́змам
З. варвари́зм варвари́змы
О. варвари́змом варвари́змами
П. варвари́зме варвари́змах

вар-ва-ри́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -варвар-; суфікс: -изм.

Вимова

[ред.]
  • МФА: [vərvɐˈrʲizm]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. варваризм (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від варвар й -изм, далі від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.


Джерела

[ред.]