дочка
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дочка́ | до́чки |
Р. | дочки́ | до́чок |
Д. | дочці́ | до́чкам |
З. | дочку́ | до́чок |
Ор. | дочко́ю | до́чками |
М. | дочці́ | до́чках |
Кл. | дочцо́ | до́чки |
доч-ка
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 3*d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -доч-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈdɔt͡ʃkɐ] (одн.), [ˈdɔt͡ʃke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [дочкá]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. ◆ А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток. Тарас Шевченко ◆ Може ще заснеш на моїй постелі, доню?… — кладучи дочку, казала мати. Панас Мирний ◆ Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? — Е, ні, тітко. А. Головко ◆ В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу. Олесь Гончар
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. ◆ [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Леся Українка
- уроч. жінка, яка тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, своєю країною.◆ О Батьківщино!… Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!… Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки… Володимир Сосюра
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]- син, мати, батько, падчірка; конверсиви: мати, матка, матінка, мама, матір, матірка, матуся
- конверсиви: матінка, матінойка, матіночка, матірка, матуня, матусенька, матуся
- —
Гіпероніми
[ред.]Холоніми
[ред.]- родина, сім'я, суспільство
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | до́чка | до́чки |
Р. | до́чки | до́чек |
Д. | до́чке | до́чкам |
З. | до́чку | до́чек |
О. | до́чкой до́чкою |
до́чками |
П. | до́чке | до́чках |
доч-ка
Іменник, істота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- зменш.-пестл. до дочь. ◆ Богат, хорош собою, Ленский Везде был принят как жених; Таков обычай деревенский; Все дочек прочили своих За полурусского соседа; Олександр Пушкін, «Евгений Онегин»
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
- екон.жарг. те ж саме, що дочірня компанія.
Синоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*d
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Розмовні вирази
- Урочисті слова
- Слова з 5 букв/uk
- Людина/uk
- Жіноча частина сім’ї/uk
- Доньки/uk
- Суспільні взаємини/uk
- Звертання/uk
- Російська мова
- Російські лексеми
- Російські іменники
- Істоти/ru
- Жіночий рід/ru
- Російські іменники, відмінювання 3*a
- Зменшено-пестливі форми слів
- Економіка
- Жаргонізми
- Слова з 5 букв/ru
- Людина/ru
- Жіноча частина сім’ї/ru
- Доньки/ru
- Суспільні взаємини/ru
- Звертання/ru
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2