маршрут

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. маршру́т маршру́ти
Р. маршру́ту маршру́тів
Д. маршру́тові
маршру́ту
маршру́там
З. маршру́т маршру́ти
Ор. маршру́том маршру́тами
М. на/у маршру́ту на/у маршру́тах
Кл. маршру́ту* маршру́ти*

марш-ру́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -маршрут-.

Вимова[ред.]

  • МФА: [mɐrˈʃrut]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заздалегідь визначений шлях проходження, їзди і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. маршру́т маршру́ты
Р. маршру́ту маршру́таў
Д. маршру́ту маршру́там
З. маршру́т маршру́ты
О. маршру́там маршру́тамі
М. маршру́те
Пр. {{{prp-sg}}} -

марш-ру́т

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -маршрут-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. маршрут (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.


Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. маршру́т маршру́ты
Р. маршру́та маршру́тов
Д. маршру́ту маршру́там
З. маршру́т маршру́ты
О. маршру́том маршру́тами
П. маршру́те маршру́тах

марш-ру́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -маршрут-.

Вимова[ред.]

  • МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від укр. маршру́т, маршрутиза́ція;— рос. білор. болг. маршрут, пол. marszruta, чеськ. maršrúta, словац. maršruta, мак. маршрут, маршрута, сербохорв. маршру́та, словен. máršrúta; — запозичення з німецької мови;нім. Магschroute є складним словом, утвореним з двох запозичених слів — Marsch «марш» від фр. marche «хід, ходіння» та route «шлях», що походить від лат. rupta «пробитий шлях», пов’язаного з лит. rumpo «розбиваю, пробиваю, прокладаю», спорідненим з лат. rūpė́ti «турбувати».— СІС² 519; СИС 296; Фасмер II 576; Преобр. 1 512; Sł. wyr. obcych 456; Holub—Lyer 304; БЕР III 676; Dauzat 458, 641; Kluge—Mitzka 463.— Див. ще марш.


Джерела[ред.]