Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	за́єць	зайці́	за́йці
Р.	за́йця	зайці́в	зайці́в
Д.	за́йцю за́йцеві	зайця́м	—
З.	за́йця	зайці́в	за́йці
Ор.	за́йцем	зайця́ми	—
М.	за́йці за́йцеві за́йцю	зайця́х	—
Кл.	за́йцю	зайці́	—

за́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 13 ОФ Й; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -за-; суфікс: -єць ^{[Полюга, 2009]}.

Вимова

- МФА: одн. [ˈzɑjet͡sʲ]
  мн. [zɐi̯ˈt͡sʲi]
УФ: [за́йе^иц’]

Семантичні властивості

Значення

невеликий полохливий ссавець родини заячих, з куцим хвостом, довгими задніми ногами і довгими вухами ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Полохливий заєць і пенька боїться. Народне прислів'я [СУМ-20] ◆ На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах. Михайло Стельмах, «Хліб і сіль», 1954—1958 рр. [СУМ-20] • у порівняннях ◆ Василь[…] мерщій, як заєць той, вискочив з-за бур'яну і побіг до хати. Панас Мирний, «Панич», 1870-ті рр. [СУМ-20] ◆ Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло. М. М. Коцюбинський, «Fata morgana», 1901—1910 рр. [СУМ-20]
розм. заяче хутро ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Нам зимно, […] ми все-таки попідносили коміри з кроликів та зайців. Б. С. Лепкий, «Казка мого життя», 1936 р. [СУМ-20]
розм. заяче м'ясо ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ — Коли заєць смачніший? — Тоді, — відповість мисливець, — коли добре за ним полюю. Григорій Сковорода, «Бджола та шершень» (1774) / переклад Г. М. Хоткевича, 1920 [СУМ-20]
розм. безквитковий пасажир або глядач у театрі, кінотеатрі і т. ін. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм. про людину, яка користується чим-небудь, не маючи на це законних прав ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм., у знач. присл. не маючи квитка ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розм., рідк. те ж саме, що зайчик (у 2 знач.) ^{[≈ 7]}^{[≠ 7]}^{[▲ 7]}^{[▼ 7]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: зайчатко, зайченятко, зайчик ін. іменники: зайча, зайчатина, зайчатник, зайченя, зайчина, зайчиха, зайчиця, заюк, заяєць, заянець, заятина, заяць, заяченя, заячина, заячиха прикметники: заячий дієслова: зайцювати

Список усіх слів з коренем «-зај-»
іменники: заєць, зайча, зайчатина, зайчатко, зайчатник, зайченя, зайченятко, зайчик, зайчина, зайчиха, зайчиця, заюк, заяєць, заянець, заятина, заяць, заяченя, заячина, заячиха прикметники: заячий дієслова: зайцювати

Етимологія

Від праслов'янської форми *zajęcь, від якої також виникли укр. за́єць, рос. за́яц, за́ец, білор. за́яц, заю́к, д.-рус. заꙗць, пол. zając, zajc, zajk, zajek, чеськ. zajíc, словац. zajac, в.-луж. zajac, полаб. zajac, bsb. zajec, болг. за́як, за́ек, за́ец, мак. заjак, сербохорв. зàјац, зȇц, словен. záječ, zȇc, ст.-слов. заѩць. — На думку більшості дослідників, з первісним значенням «плигун, стрибун» (і з розширенням основи на n-) споріднене з санскр. ह॔यः háyaḥ «кінь», जि॔हीते jíhīte «підскакує, летить», вірм. ձի «кінь», лит. žáisti «плигати, стрибати», можливо, також з лат. haedus «козел», готська 𐌲𐌰𐌹𐍄𐍃 «коза», лит. zuĩkis «заєць» (лтс. zaķis ««заєць»» запозичене з білоруської мови); праіндоєвр. *g’hēi- ««плигати, скакати»; пов’язується також (Machek ESJČ 709) з дієсловом *zьjajǫ «зяю, зіяю» (через наявність «зяючої», роззявленої верхньої губи або через те, що заєць спить з розкритими очима): *zьjaj-ьn-ьcь › *zajęcь; помилковим є зіставлення (Loewenthal AfSlPh 37, 379) з лит. žaĩbas «блискавка», д.-грец. γαĩα «земля». Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

Переклад

Список перекладів
Англійська_en: hare ^(en) Російська_ru: за́яц ^(ru) чол.

Джерела

[1] ?

[5] ?

[9] ?

[13] ?

[17] ?

[21] ?

[25] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[18] ?

[22] ?

[26] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[15] ?

[19] ?

[23] ?

[27] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[20] ?

[24] ?

[28] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

[≈ 5]

[≠ 5]

[▲ 5]

[▼ 5]

[≈ 6]

[≠ 6]

[▲ 6]

[▼ 6]

[≈ 7]

[≠ 7]

[▲ 7]

[▼ 7]