бахур

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ба́хур ба́хури
Р. ба́хура ба́хурів
Д. ба́хурові
ба́хуру
ба́хурам
З. ба́хура ба́хурів
Ор. ба́хуром ба́хурами
М. ба́хурові
ба́хуру
ба́хурах
Кл. ба́хуру ба́хури

ба́-хур

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бахур-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лайл. розпусник; залицяльник, по­любовник. ◆ Познайте молодиці гожі, — З Енеем бахурі всі схожі, Щоб враг зрадливих всіх побрав! Іван Котляревський
  2. зневажл. позашлюбна дитина. ◆ немає прикладів застосування.
  3. діал. хлопець; дитина. ◆ Лиш небіжка Доця зо мною йшла, а бахурі полетіли, як вітер... Василь Стефаник

Синоніми[ред.]

  1. батяр
  2. байстрюк

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від давньо- і сучасноєврейського бахур — хлопець, юнак.

Переклад[ред.]


Джерела[ред.]