бахур

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ба́хур ба́хури
Р. ба́хура ба́хурів
Д. ба́хурові
ба́хуру
ба́хурам
З. ба́хура ба́хурів
Ор. ба́хуром ба́хурами
М. ба́хурові
ба́хуру
ба́хурах
Кл. ба́хуру ба́хури

ба́-хур

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бахур-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лайл. розпусник; залицяльник, полюбовник.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Познайте молодиці гожі, — З Енеем бахурі всі схожі, Щоб враг зрадливих всіх побрав! Котляревський
  2. зневажл. позашлюбна дитина.[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. діал. хлопець; дитина.[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Лиш небіжка Доця зо мною йшла, а бахурі полетіли, як вітер… Василь Стефаник

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від давньо- і сучасноєврейського бахур — хлопець, юнак.

Переклад[ред.]

розпусник
позашлюбна дитина


хлопець, дитина

Джерела[ред.]