Додаток:Список фразеологізмів української мови
Зовнішній вигляд
Див. також Категорія:Фразеологізми/uk. |
А
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
аби день до вечора | Недбало, абияк, мляво. | |
аби й очі не виділи | Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. | |
аби лихо тихо | Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. | |
аби тебе дідько сколов | Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т.ін. ким-, чим-небудь. | |
або пан або пропав | Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. | |
абсолютний нуль | Нікчемна і непотрібна людина. | |
а все-таки вона крутиться | стійкість, рішучість, упевненість у своїй правоті, переконаність у чомусь | |
авгiєвi стайні | дуже брудне місце | |
агнець Божий | бібл., книжн., перен.безвинна жертва.; несхв.безвольна, покірлива, розумово обмежена людина | Євангелія від св. Івана, 1.29: Іван Хреститель вперше побачивши та впізнавши Христа каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» |
Адамове ребро | Єва; жінка | Бог створив першу жінку Єву з ребра Адама (Перша книга Мойсеєва: Буття, 2.21-22) |
Адамові діти | нащадки першої людини Адама, рід людський | Безпосереднє джерело вислову в українській мові — поема Т. Шевченка «Сон»:
Усі на сім світі — |
від а до я | Від початку до кінця; все. | |
не за адресою | перев. зі сл. звертатися . Не до того, до кого треба; не туди, куди слід.
| |
аж волосся дибки стало | хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось | |
аж брати в себе око | Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. | |
аж братися в боки | Дуже сміятися, реготати. | |
аж братися за живіт | Дуже сміятися, реготати. | |
аж в душі похололо | Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. | |
аж в очах мерехтить | У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об'єктів, їх яскравості і т.ін. | |
аж в середині все обертається | Стає сумно, важко, неприємно і т.ін. комусь. | |
аж вага з грудей спала | Стало легше, спокійніше і т.ін. | |
аж виляски йшли | Дуже сильно, з лунким звуком. | |
аж вікна дрижать | Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). | |
аж вогню давати | Дуже гніватися, обурюватися і т.ін. з якогось приводу. | |
аж волосся встає вгору | Кому-небудь стає дуже страшно. | |
аж вуха в'януть | Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. | |
аж вухналі кувати зубами | Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т.ін.). | |
аж гай шумить | Уживається для вираження підсилення якоїсь дії. | |
аж гілля гнеться | Дуже багато, рясно (про плоди на дереві). | |
аж жижки сіпає | хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось | |
аж голова загула | Дуже сильно. | |
аж голому поза пазухою повно | Уживається для повного заперечення змісту речення; нічого. | |
аж горить у руках | Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ | |
аж губи облизати | Бути дуже задоволеним чим-небудь. | |
аж гуде у кишені | У кого-небудь зовсім немає грошей. | |
аж з медом та з маком | сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо | |
аж за вухами лящить | їсти з апетитом | |
аж двері дрижать | Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається) | |
аж дерти на голові волосся | Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися | |
аж дим іде | так що. Дуже завзято, інтенсивно | |
аж до вух | Щиро, від душі, широко розкриваючи рот | |
аж до могили | Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди | |
аж до самих п'ят | Дуже довгий | |
аж до самих хмар | Дуже високо | |
аж до самої могили | Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди | |
аж дур голови береться | Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін. | |
аж дух забило | Хто-небудь дуже вражений, або схвильований | |
аж душа болить | Нестерпно, дуже хочеться | |
аж душа радіє | Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. | |
аж душа тремтить | Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь | |
аж жижки трясуться | Хто-небудь має сильне бажання до чогось | |
аж з душі верне | Не подобається, викликає велику огиду | |
аж з душі пре | Комусь стає неприємно, гидко і т.ін | |
аж за боки хапатися від реготу | Дуже сміятися; реготати | |
аж молоко кисне | про щось неприємне, бридке | |
аж із горла лізе | дуже багатий | |
аж із шкури вибиватися | Дуже напружуватися, надриватися | |
аж іскорки в очах замиготіли | Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т.ін. | |
аж іскри з очей летять | Дуже сильно, надзвичайно енергійно | |
аж кипить | Відбувається, здійснюється і т.ін. що-небудь дуже жваво, на повну силу | |
аж кишить | Дуже багато | |
акції падають (упали) | вплив, значення кого-, чого-небудь зменшується | |
акції підвищуються (піднімаються) | вплив, значення кого-, чого-небудь збільшуються | |
альма матер | книжн. шаноблива назва навчального закладу (переважно університету) серед випускників або тих, хто в ньому навчається | |
альфа і омега | книжн. початок і кінець чого-небудь; головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь | |
алюр три хрести | уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! | |
ангельське терпіння | безмірне і доброзичливе терпіння | |
ані рудої миші | безлюдно | |
антимонії розводити | вести пусту затяжну балаканину, зволікати справу; панькатися | |
аристократ духу | людина високого інтелектуального розвитку | |
аршин у плечах | широкоплечий, дужий (про людину) | |
атакувати в лоб (в лоба) | навально наступати на ворога, відверто, прямолінійно говорити, запитувати про що-небудь | |
атмосфера згущується | чиєсь становище погіршується, стає важчим | |
атмосфера розжарюється (розжарилася) | створюється важче становище, яке потребує напруження сил, енергії | |
атмосфера розрядилася | становище змінилося на краще | |
ахіллесова п'ята | слабке, вразливе місце |
Б
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
бабця надвоє сказала, бабця надвоє ворожила (або вмре, або буде жила діал.) |
невідомо, що трапиться | |
багатіти думкою (думками) | потішати себе намірами, задумами, уявленнями | |
багато (забагато) води сплило (спливло, упливло, утекло) | минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події; сталися значні зміни за якийсь час | |
багато (забагато) честі | ірон. хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь | |
баглаї напали (вкинулися) | хто-небудь не хоче працювати; став лінивим, млявим | |
Ба де то! | уживається для вираження повного заперечення; ні | |
байдики бити | нічого не робити, лінуватися | |
баламутити голову | несхв. зваблювати, спокушати; підбурювати на погані вчинки, бунтувати | |
баламутити світом | жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя; тривожити, бентежити | |
баляндраси (ляси) точити | вести пусті розмови, розповідати що-небудь нецікаве, вигадане | |
бачити смаленого вовка | потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим | |
баш на баш | Здійснювати рівноцінний обмін; одне на одне. | баш — тюрк. голова. Початково йшлося про обмін великої рогатої худоби "голова на голову" |
берегти як зіницю ока | пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь | |
бити лихом об землю | не зважати на сумні обставини, не журитися | |
бити у хвіст і в гриву | активно діяти | |
битися як горлиця | тужити, побиватися, переживати | |
битися як птах у клітці | жити в скрутних (матеріальних) умовах | |
бісики в очах грають | про веселий, грайливий настрій у когось | |
бісики пускати | дивитися на когось грайливо, залицятися | |
блудити словами | говорити без потреби, говорити нісенітниці | |
блукати потемки | збитися з правильного життєвого шляху | |
брати бика за роги | діяти рішуче, енергійно | |
брати на кпини | глузувати, кепкувати, насміхатись з когось | |
бути на коні | мати успіх | |
бути на сьомому небі | радіти, бути задоволеним |
В
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
вавилонське стовпотворіння | метушня, безладдя, сум'яття, галас | |
ввести в оману | обдурити | |
ведмежа послуга | дуже сумнівна,безглузда послуга | |
веремію закрутити | затіяти щось неприємне, зчинити сум'яття | |
взяти на баса | насміхатися, глузувати з кого-небудь | |
вибивати з голови | позбутись якоїсь нав'язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь; примусити кого-небудь відмовитись від чогось | |
вибити з колії | порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя; робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось | |
вивести на чисту воду | викрити кого-небудь у нечесних діях | |
викинути з голови | забути, не згадувати | |
вилами по воді писано | невідомо, як буде | |
вискочити як голий (козак, Кузьма, Пилип) з маку (конопель) | зневажл. недоречно, невчасно, зненацька сказати що-небудь або виступити з чимсь | |
витрішки продавати | дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю | |
від букви до букви | від початку до кінця, дуже уважно | |
віддати пальму першості | визнати чиюсь перевагу в чомусь | |
вітер у голові | несерйозний, легковажний | |
вмочити в молоці | посивіти | |
воду решетом носити | даремно витрачати сили | |
ворон воронові око не виклює | кажуть про людей, що об'єднані спільним походженням та інтересами і тому покривають одне одного, а отже, ніколи не завдадуть шкоди один одному. | |
воскреснути як Фенікс з попелу | воскреснути з мертвих | |
впадати (упадати) в око | зацікавлювати, подобатись | |
вставляти палиці в колеса | перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось | |
втерти маку (часнику) | побити, суворо покарати кого-небудь | |
вхопити шилом патоки | зазнати невдачі |
Г
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
годувати жданиками | обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцяного | |
гордіїв вузол | складне переплетіння різних обставин; заплутані питання; заплутана справа із несподівано простим розв'язком | |
горобина ніч | темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями | |
грати очима | кокетувати | |
грати чуба | виконувати важку роботу, докладати великих зусиль |
Д
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
давати відкоша | виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко відповідати | |
дай Боже ноги, а чорт колеса | втекти | |
дамоклів меч | постійна небезпека, неприємність | |
дати гарбуза | відмовити під час сватання | |
дати лад | впорядкувати, розібратись | |
де Макар телят не пас | далеко | |
десята вода на киселі | про дуже далеку рідню | |
десята спиця в колесі | той, хто відіграє незначну роль у чомусь | |
дивитися вовком | дивитися неприязно, сердитися | |
ділити шкуру невбитого крокодила | розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим | |
дірка без бублика | нічого | |
до гробу; до самої смерті | до кінця | |
до живця проймає | дуже хвилює, турбує, дошкуляє | |
до певної міри (якоїсь, деякої) | частково; трохи; все-таки | |
дрижаки хапати | мерзнути; перебувати в стані нервового збудження | |
дрож сіпає | хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження тощо | |
дуля з маком | уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні | |
думки колесом заходили | заплутатися | |
душа в душу | жити дружно |
З
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
забивати баки | розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь | |
забивати голову | обтяжувати себе піклуванням, турботою про когось-щось; перевантажувати думки, пам'ять, свідомість чимось зайвим, непотрібним | |
забивати дух | заважати вільно дихати (про вітер, запахи); спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан) | |
забивати козла | грати в доміно | |
забивати памороки | позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось, вводити в оману; док., безос. хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось; завдаючи ударів, побоїв, позбавляти кого-небудь розуму, притомності | |
задати перцю з маком | Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту. | |
з дорогою душею | із задоволенням | |
за мить (За якусь (одну, коротку) мить) | дуже швидко; Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; безпосередньо перед чим-небудь | |
з ма́ком і з та́ком | і краще, і гірше; всіляко, по-різному | |
закрутилося колесо | розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.) | |
зупинити колесо історії | зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого | |
за милу душу | охоче зробити | |
заварити кашу | затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками | |
за що купив, за те й продаю (за що купив, за те й продав) | як почув - так і передаю інформацію, без прикрас та спотворення фактів, не ручаюсь за достовірність того, що почув і що передаю | |
збирати скрині | ||
згущувати фарби | надзвичайно перебільшувати що-небудь | |
зробити великі очі | здивуватися | |
за холодну воду не братися | ||
змором брати |
К
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
кульгати на обидві ноги | мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.) |
Л
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
лиха доля | невдача | |
лебедя рубати | верзти дурниці, робити щось дурне | |
ловити ґав | байдикувати, бути неуважним, марно витрачати час, втрачати слушну нагоду |
М
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
мати голову на плечах | Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. | |
мастити салом п'яти | Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. | |
мастити словами | Говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати. | |
мозолити очі | Набридати | |
мухи в носі | мати мухи в носі — бути неврівноваженим, вередливим і т. ін.; мухи в носі грають — хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т. ін. |
Н
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
на всі заставки | Зі всіх боків | |
на руку ковінька | Пощастило | |
на свою голову | Мати проблеми | |
не з маком | Тяжко, погано, сутужно і т. ін. | |
не кує, не меле | Не реагувати, ні...чого не робити, не піддаватися на провокації[1] | |
накивати п'ятами | Втекти швидко, поспішно | |
недремне око | ||
невсипуще око | ||
нехтує добром | нехтує-зневажати,не надавати значення,iгнорувати | |
нитка Аріадни | спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок | |
ні за цапову душу | Даремно, марно | |
ні одвіту, ні привіту | Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічого | |
ніде голці впасти | немає місця | |
нема(немає) клепки в голові | Бути дуркуватим, несповна розуму. |
О
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу | |
обіймати поглядом | Дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі | |
облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу | |
Очей у Сірка позичати | втратити почуття сорому, власної гідності. Про того, хто не має совісті, сорому.
Прямий смисл — позичити у собаки очі, тобто своїми буде соромно дивитися. |
П
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
пасти задніх | відставaти | |
перегнути палицю | переборщити | |
передати куті меду | переборщити | |
про що мова, про що йдеться | Не варто подяки, дрібниця. | |
порости травою (терном, биллям і т. ін.) | Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися | |
пошитися (записатися, убратися) в дурні | Зазнати невдачі | |
просто неба опинитися | Надворі | |
прикусити язика | замовкнути | |
пекти раків | червоніти | |
п'яте через десяте | як-небудь |
Р
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
рука руку миє | див. ворон воронові око не виклює |
С
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
свіжа кров | нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення | |
сім п'ятниць на неділю | не має ні про що сталої думки |
Х
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
хоч вовк траву їсть | Дуже голодний | |
хоч трава не рости | Абсолютно байдуже. | |
хоч мак сій | 1. Зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. 2. зі сл. ти́хо. Дуже. | |
хоч греблю грести / хоч греблю гати | дуже багато |
Ц
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
цвіт папороті | міфол. Легендарна "квітка щастя", яку шукають в ніч на Іван Купала. | |
цирк на дроті | комічна, абсурдна ситуація або коментар до неї |
Щ
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
ще мак росте у голові | Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло) дуже молодий |
Я
Фразеологізм | Значення | Походження |
---|---|---|
як сніг на голову | несподівано, раптово | |
як бик посцяв / так рівно, ніби бик посцяв | про щось, що криво зроблено | |
як стій | Раптово. Негайно. | |
як макогін на ночви | Зовсім не схожий | |
як виросте трава на помості | Категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. | |
як трава | несмачний. | |
як за гріш ма́ку | Дуже багато. | |
як мак начетверо | Уживається для підсилення зазначеного слова. | |
як мак процвітає | Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). | |
як ма́ку | Дуже багато. | |
як після маку | Міцно, непробудно, дуже добре. | |
як медом мастити | Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. | |
яблуку ніде впасти | Людно | |
як по писаному | Не збиваючись | |
як грім з ясного неба | Несподівано | |
як у воду дивився / дивитися | Коли стається те, що передбачалося. Ніби знати наперед, заздалегідь. Передбачати що-небудь, пророкувати. | У давнину чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. Дівчата, пускаючи вінки у купальську ніч ворожили на нареченого. |
як в аптеці | Дуже точно. Дуже правильний, точний. Дуже велика (про точність і т. п.). | Від точного зважування компонентів для ліків у аптеках. |
Примітки
Посилання
- "Словники України" on-line. (Посилання Фразеологія)
- Словник фразеологізмів української мови. Київ. Наукова думка. 2003
- Словники он лайн on-line на www.rozum.org.ua (вибрати Словник фразеологічних синонімів)
- Фразеологізми на сайті Мова ДНК нації
- Фразеологізми та їх тлумачення
- Шкільна бібліотека / Фразеологізми
- Словник фразеологізмів
- Фразеологізми та їх тлумачення на сайті Горох
- Українські прислів'я, приказки, фрезеологізми