каптур
Українська
[ред.]каптур I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ка́пту́р | ка́пту́рі |
Р. | ка́пту́рю | ка́пту́рів |
Д. | ка́пту́рю ка́пту́реві |
ка́пту́рям |
З. | ка́пту́ря | ка́пту́рі |
Ор. | ка́пту́рем | ка́пту́рями |
М. | ка́пту́рі ка́пту́рю |
ка́пту́рях |
Кл. | ка́пту́рю | ка́пту́рі |
ка́п-ту́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каптур-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈkɑˈptur] (одн.), [ˈkɑˈpturʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- частина одягу для захисту голови в негоду. ◆ Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов. М. Чабанівський ◆ Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку… Вибіг на вулицю. О. Є. Ільченко
- високий головний убір з покривалом, що носять ченці. ◆ За столом сидів над грубою книжкою якийсь монах, насунувши каптур на голову. Андрій Чайковський, «Сагайдачний» ◆ Трапезниця стала наповнятися монахами, аж зароїлося від ряс і каптурів. Андрій Чайковський, «Сагайдачний»
- старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутий кольоровою тканиною. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
- —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Очевидно, запозичення з тюркських мов; пор. чаг. kaptur «великий, глибокий мішок»; менш переконливе пов'язання через пол. kaptur з лат. лат. captūra хапання, з старим чес. kaptúr, що саме, мабуть, походить від пол. kaptur, а також виведення слова з нар.-лат. cappa через якесь із пов'язаних з ним романських слів типу слат. capparo, іт. capperone плащ, франц. chaperon каптур.
рос. капту́ра (жін. р.) «відлога; башлик», [каптурок] «каптанець», застаріле каптуръ, капътуръ, каптура «тепла шапка», біл. каптур «капор, чепець; [шапка з навушниками; вид дитячого головного убору; найвища передня частина печі; абажур; покришка на казанок для самогону]», пол. kaptur «відлога; чернецький каптур; (старе і діалект) ковпак, що одягають на голову чи на очі деяким тваринам, птахам; покриття для різних знарядь; дашок над комином; капиця (ремінь, що з'єднує обидві частини ціпа)», старе чес. kaptur, kaptour каптур, відлога. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
Переклад
[ред.]частина одягу для захисту голови в негоду. | |
|
високий головний убір з покривалом, що носять ченці | |
старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутий кольоровою тканиною | |
каптур II
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | каптур | каптури |
Р. | каптура | каптурів |
Д. | каптурові каптуру |
каптурам |
З. | каптур | каптури |
Ор. | каптуром | каптурами |
М. | на/у каптуру | на/у каптурах |
Кл. | каптуру* | каптури* |
кап-тур
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каптур-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вид покарання жінок; тримаючи в лівій руці над головою караної весь її одяг, правою сікли різками. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Очевидно, запозичення з польської мови; ст. пол. kaptur «конфедерація, створювана після смерті короля па час безкоролів'я; карний суд під час безкоролів'я; ухвала каптурової конфедерації; кара, визначена каптуровим судом, каптурова кара» (у зв'язку з анархією, яка виникала в Польщі під час бєзкоролів'я, вироки цих судів часто відзначалися суворістю) походить від лат. captūra хапання, ловіння (слат. в'язниця), утвореного від capio хапаю, ловлю, беру; видозмінене, можливо, під впливом kaptur «відлога, чернецький каптур, клобук» у зв'язку із звичаєм па знак жалоби після смерті короля одягати суддям створених у цей час судів чернецькі каптури; менш переконливе виведення пол. kaptur «конфедерація, карний суд під час бєзкоролів'я» лише від пол. kaptur «каптур, відлога»; на семантиці українського слова, можливо, відбився вплив з боку ка́пту́р «каптур, відлога» (одяг над головою караної нагадував каптур). — Див. ще капестра. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Білоруська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | капту́р | капту́ры |
Р. | капту́ра | капту́раў |
Д. | капту́ру | капту́рам |
З. | капту́р | капту́ры |
О. | капту́рам | капту́рамі |
М. | капту́ре | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
кап-ту́р
іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каптур-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- каптур (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Джерела
[ред.]- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
- Українська мова
- Омоніми/uk
- Статті із 2 омонімами/uk
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a^
- Українські слова морфемної будови слова R
- Цитати/Ільченко О. Є.
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Одяг/uk
- Монаше вбрання/uk
- Тюркізми/uk
- Жіночі головні убори/uk
- Чоловічі головні убори/uk
- Покарання/uk
- Полонізми/uk
- Білоруські лексеми
- Білоруські іменники
- Іменники, відмінювання 1a
- Білоруські іменники з місцевим відмінком
- Білоруські слова морфемної будови слова R
- Слова з 6 букв/be
- Предметні слова/be
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2