Довідка:Оформлення статей
Правила оформлення
[ред.]Загальні правила оформлення української частини повинні відповідати нормі Української мови . Речення чи початкові слова мають писатись із великої букви, у пунктуації використовувати відповідні розділові знаки. Для близького до типографського оформлення статей можете використовувати вікіфікатор Вікіпедії.
Структура словникової картки
[ред.]|
Стаття зазвичай створюється для основної форми слова (називний відмінок однини для іменників, називний відмінок чоловічого роду однини для прикметників, інфінітив для дієслова тощо). Якщо, наприклад, іменник не має форми однини або вона майже не вживається, то основною вважається форма називного відмінка множини (двері, ножиці). Якщо слова мають кілька різних значень, які відрізняються відмінюванням і/або є різними частинами мови, то створюється розділ для кожного такого значення із заголовком, що зазвичай містить слово і римське число: === бор I === … === бор II === … === бор III === … Якщо у цих значень відрізняється наголос, то краще використовувати його замість слова і римського числа: === за́мок === … === замо́к === … Також можна використовувати частину мови для розрізнення: === Іменник === … === Прикметник === … |
==== Морфосинтаксичні ознаки ====
{{імен |склади={{склади|||}}||}}
{{морфо |префікс1=|корінь1=|корінь2=|суфікс1=|суфікс2=|закінчення=|}}
==== Вимова ====
* {{transcription|}}
* {{audio2|Uk-{{PAGENAME}}.ogg|прослухати вимову}}
* {{транскрипція|}}
==== Семантичні властивості ====
:зображення, якщо є
===== Значення =====
# значення {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад2|||джерело=}}
{{списки семантичних зв’язків}}
==== Усталені словосполучення ====
*
==== Споріднені слова ====
{{спорідн
|згруб=
|змп=
|власні назви=
|іменники=
|прикметники=
|дієслова=
|дієприкметники=
|дієприслівники=
|прислівники=
}}
==== Етимологія ====
=== Джерела ===
|
|
Див. наприклад: бор, червоний. Якщо слово має значення, що відрізняються наголосом (наприклад го́род, горо́д), то для кожного значення також створюється окремий розділ (див. город). Для форм слова (кішки, кішкою, кішці; стояв, стою, стояла; зелена, зелене) створюються окремі статті, але з іншою структурою (див. § Словоформи). Для ступенів порівняння прийменників створюються окремі статті (високий, вищий, найвищий; яскравий, яскравіший, найяскравіший; high, higher, highest) з форматуванням звичайної статті. |
Стаття повинна починатися із заголовка мови, наприклад {{=uk=}}. Якщо таке слово існує кількома мовами, то спочатку подається для української мови, потім іншими мовами за алфавітом. Стаття повинна містити такі розділи (для кожної мови):
Якщо у статті, де мають бути слова різних мов, бракує коду, ви можете взяти його тут, скопіювавши заготовку справа угорі. |
Основні розділи статті
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]Цей розділ містить відмінювання і будову слова.
Для додавання відмінювання використовують шаблони словозміни.
Альтернативні форми слова додаються через {{alt-form}}. Цей шаблон використовується для додавання: старих написань (соціальний — соціяльний), написань, що відображають діалектні риси (видання — виданнє), різних форм сучасного написання (міфологія — мітологія)
Будова слова додається за допомогою шаблону {{морфо}}.
Вимова
[ред.]Тут додається транскрипція за допомогою шаблону {{transcription}} (якщо потрібно додати транскрипцію і для множини, то слід використовувати {{transcriptions}}). Для англійських слів іноді потрібно додати транскрипцію для англійської і американської англійської. Для цього слід використовувати шаблон {{transcription-en-us}}.
За наявності звукового файлу з вимовою можна додати посилання на нього за допомогою шаблону {{audio}}.
Семантичні властивості
[ред.]Розділ «Семантичні властивості» місить інформацію про власне значення, приклади уживання слова в конкретному значенні, синоніми, антоніми, гіпероніми, гіпоніми, а також за потреби ілюстрації до слова.
Ілюстрації подаються перед підрозділом «Значення», зазвичай шаблоном {{іл}}.
У підрозділі «Значення» наводяться значення слова або словосполучення. Для українських слів — це зазвичай визначення з тлумачного словника, для іншомовних — переклади українською. Якщо точного відповідника іноземному слову немає, то дозволяється подавати тлумачення. Тлумачення також варто подавати разом із перекладом, якщо іншомовне слово має певні нюанси, які втрачаються в українському відповідникові.
Кожне визначення пишеться з нового рядка і нумерується. Визначення зазвичай не є окремим реченням, тому воно починається з малої літери і в кінці крапка не ставиться. При цьому можна також використовувати позначки (напр. архіт., геогр., хім.). Для кожного визначення бажано наводити приклад вживання (наприклад, з літератури). Для цього використовується шаблон {{приклад}}. після значення ставиться шаблон {{семантика|синоніми=|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}}, де вставляються слова, що семантично пов'язані вказаними зв'язками конкретно із цим значенням.
Приклад оформлення розділу «Значення»:
{{іл|Domestic cat.jpg|кішка 1}}
# [[самка]] [[кіт|кота]] {{семантика|синоніми=кицька, кітка, киця|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад|Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й {{виділ|кішки}} й кошенята.|Панас Мирний}}
# невелика [[кітва]]; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів {{семантика|синоніми=якір, кітва, кітвиця|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад|— Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там {{виділ|кішку}} та й стій.|І. Нечуй-Левицький}}
# {{тмн}} {{те саме|кігті}}; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. {{семантика|синоніми=кігті|антоніми=|гіпероніми=|гіпоніми=}} {{приклад|Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках, {{виділ|кішках}}, штормівках і пухівках.|(з газети)}}
{{списки семантичних зв’язків}}
Тут кицька, кітка, киця — синоніми до значення 1 (самка кота), якір, кітва, кітвиця — до значення 2 (невелика кітва, пристрій у вигляді кітви); кігті — синонім до третього значення (те ж саме, що кігті). Усі ці синоніми подаються в шаблоні {{семантика}} відповідного значення.
«Антоніми», «Гіпероніми», «Гіпоніми» оформлюються аналогічно «Синонімам».
Синоніми — слова, близькі або тотожні за значенням, але відмінні, наприклад: красивий, вродливий, гарний.
Антоніми — пари слів із протилежним значенням, наприклад: життя — смерть, дорогий — дешевий і т. ін.
Гіпонім — видове слово родо-видових відношень, що характеризуються привативною опозицією і включеною дистрибуцією.
Вищевказаний текст виглядатиме ось так в основній статті:
- самка кота [≈ 1] ◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
- невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3-4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів [≈ 2] ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
- тільки мн. те ж саме, що кігті; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. [≈ 3] ◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках, кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені словосполучення
[ред.]Тут перераховуються усталені словосполучення, колокації, фразеологізми, прислів'я, приказки тощо з посиланнями на статті про них.
Споріднені слова
[ред.]Тут наводяться споріднені слова (слова, що мають однакові корені) з допомогою шаблону {{спорідн}}. Якщо є багато слів з якимось коренем, то, щоб не перелічувати їх у кожній статті окремо, можна створити шаблон для цього кореня (див., наприклад, {{спорідн:киц}}).
Етимологія
[ред.]У цьому розділі зазначається етимологія, тобто походження слова. Для спільнокореневих слів можна створити окремі шаблони (напр. {{етимологія:теле-}}, {{етимологія:текст}}).
Переклад
[ред.]Тут подаються переклади слова (лише для українських слів). Для цього слід використовувати шаблон {{переклад}} (з відмінком слова можна адресувати так: {{t|be|філіжанка|f}}). Наприклад:
{{переклад
|de= {{t|de|Katze|f}}
|en={{t|en|cat}}
|ru= {{t|ru|кошка|f}}
}}
виведе:
| Список перекладів | |
Для кожного значення подається окремий шаблон перекладу конкретне значення можна вказати ось таким чином:
{{переклад|самка кота
|de= {{t|de|Katze|f}}
|en={{t|en|cat}}
|ru= {{t|ru|кошка|f}}
}}
Результат:
| самка кота | |
Джерела
[ред.]Тут наводяться джерела, з яких взята (і за якими можна перевірити) інформація в попередніх розділах.
Розділ джерела подається лиш один раз для мовного розділу, у самому кінці. Не потрібно створювати його для кожного омонімного розділу.