Додаток:Список Сводеша італійської мови

Матеріал з Вікісловника

Це список Сводеша основних слів італійської мови у порівнянні з українською.

Передмова[ред.]

Для додаткової інформації, включаючи повну остаточну версію списку, прочитайте статтю Вікіпедії: Список Сводеша.

Наприкінці 1940-х років громадськості було відкрито радіовуглецеве датування. Мовознавець Морріс Сводеш вважав, що слова розпадаються з часом подібним чином, а отже можна застосовувати відповідні методи для визначення відносин поміж мовами. Щоб мати можливість порівнювати мови різних культур, він заснував свої списки значень слів, які, як він припустив, мають бути у як найбільшого числа культур, наскільки це можливо. Потім він використав споріднені частки у двох мовах, аби обчислити їхню розбіжність у часі, і деякі інші алгоритми. Починаючи 1950 року зі 165-ма значеннями, його список збільшився до 215 1952 року, і був настільки обширним, що багатьом мовам не вистачало рідного словника для деяких виразів. Згодом його буо скорочено до 207, а надалі й до 100 значень 1955 року. Переоформлений список було видано посмертно 1971 року.

Зверніть увагу, що список Сводеша не слід розглядати як початкову лексику для спілкування з носіями розглядуваної мови.


Список[ред.]

Українська Італійська
italiano
Вимова за МФА
1 я io /ˈiːo/
2 ти tu /tu/
3 він egli, lui /ˈeʎʎi/, /ˈluːi/
4 ми noi /ˈnoːi/
5 ви voi /ˈvoːi/
6 вони essi, loro /ˈloːro/
7 цей questo /ˈkwesto/
8 той quello /ˈkwello/
9 тут qui, qua /kwi/, /kwa/
10 там /la/
11 хто chi /ki/
12 що che /ke/
13 де dove /ˈdoːve/
14 коли quando /ˈkwando/
15 як come /ˈkoːme/
16 не non /non/
17 все tutto /ˈtutto/
18 багато molti, tanti /ˈmolti/, /ˈtanti/
19 кілька alcuni, qualche /alˈkuːni/, /ˈkwalke/
20 мало poco /ˈpɔːko/
21 інший altro /ˈaltro/
22 один uno /ˈuːno/
23 два due /ˈduːe/
24 три tre /tre/
25 чотири quattro /ˈkwattro/
26 п'ять cinque /ˈt͡ʃiŋkwe/
27 великий grande /ˈɡrande/
28 довгий lungo /ˈluŋɡo/
29 широкий largo /ˈlarɡo/
30 товстий spesso /ˈspesso/
31 важкий pesante /peˈsante/
32 маленький piccolo /ˈpikkolo/
33 короткий corto /ˈkorto/
34 вузький stretto /ˈstretto/
35 тонкий sottile /sotˈtiːle/
36 жінка donna /ˈdɔnna/
37 чоловік (стать) uomo /ˈwɔːmo/
38 людина uomo, persona, essere umano /ˈwɔːmo/
39 дитина bambino /bamˈbiːno/
40 дружина moglie /ˈmoʎʎe/
41 чоловік (сімейний стан) marito /maˈriːto/
42 мати madre /ˈmaːdre/
43 батько padre /ˈpaːdre/
44 тварина animale /aniˈmaːle/
45 риба pesce /ˈpeʃʃe/
46 птах uccello /utˈt͡ʃɛllo/
47 собака cane /ˈkaːne/
48 воша pidocchio /piˈdɔkkjo/
49 змія serpente /serˈpɛnte/
50 хробак verme /ˈvɛrme/
51 дерево albero /ˈalbero/
52 ліс selva /ˈselva/
53 палиця bastone /basˈtoːne/
54 плід frutta /ˈfrutta/
55 насіння seme /ˈseːme/
56 листок foglia /ˈfɔʎʎa/
57 корінь radice /raˈdiːt͡ʃe/
58 кора (дерева) corteccia /korˈtett͡ʃa/
59 квітка fiore /ˈfjoːre/
60 трава erba /ˈɛrba/
61 мотузка corda /ˈkɔrda/
62 шкіра pelle /ˈpɛlle/
63 м'ясо carne /ˈkarne/
64 кров sangue /ˈsaŋɡwe/
65 кістка osso /ˈɔsso/
66 жир grasso /ˈɡrasso/
67 яйце uovo /ˈwɔːvo/
68 ріг corno /ˈkɔrno/
69 хвіст coda /ˈkoːda/
70 пір'їна piuma /ˈpjuːma/
71 волосся capelli /kaˈpelli/
72 голова testa /ˈtɛsta/
73 вухо orecchio /ɔˈrekkjo/
74 око occhio /ˈɔkkjo/
75 ніс naso /ˈnaːso/
76 рот bocca /ˈbokka/
77 зуб dente /ˈdɛnte/
78 язик lingua /ˈliŋɡwa/
79 ніготь unghia /ˈuŋɡja/
80 ступня piede /ˈpjɛːde/
81 нога gamba /ˈɡamba/
82 коліно ginocchio /d͡ʒiˈnɔkkjo/
83 рука mano /ˈmaːno/
84 крило ala /ˈaːla/
85 черево pancia /ˈpant͡ʃa/
86 нутрощі intestino /intesˈtiːno/
87 шия collo /ˈkɔllo/
88 спина schiena /ˈskjɛːna/
89 груди petto, mammella /ˈpɛtto/, /mamˈmɛlla/
90 серце cuore /ˈkwɔːre/
91 печінка fegato /ˈfeːɡato/
92 пити bere /ˈbeːre/
93 їсти mangiare /manˈd͡ʒaːre/
94 кусати mordere /ˈmɔrdere/
95 смоктати succhiare /sukˈkjaːre/
96 плювати sputare /spuˈtaːre/
97 блювати vomitare /vomiˈtaːre/
98 дути soffiare /sofˈfjaːre/
99 дихати respirare /respiˈraːre/
100 сміятися ridere /ˈriːdere/
101 бачити vedere /veˈdeːre/
102 чути udire /uˈdiːre/
103 знати sapere /saˈpeːre/
104 думати pensare /penˈsaːre/
105 нюхати odorare /odoˈraːre/
106 боятися temere /teˈmeːre/
107 спати dormire /dorˈmiːre/
108 жити vivere /ˈviːvere/
109 вмирати morire /moˈriːre/
110 вбивати uccidere /utˈt͡ʃiːdere/
111 битися combattere /komˈbattere/
112 полювати cacciare /katˈt͡ʃaːre/
113 вдаряти colpire /kolˈpiːre/
114 різати tagliare /taʎˈʎaːre/
115 розділяти fendere /ˈfɛndere/
116 колоти pugnalare /puɲɲaˈlaːre/
117 дряпати graffiare /ɡrafˈfjaːre/
118 копати scavare /skaˈvaːre/
119 плавати nuotare /nwoˈtaːre/
120 літати volare /voˈlaːre/
121 ходити camminare /kammiˈnaːre/
122 приходити venire /veˈniːre/
123 брехати giacere /d͡ʒaˈt͡ʃeːre/
124 сидіти sedere (дія), essere seduto / stare seduto (стан) /seˈdeːre/, /ˈɛssere seˈduːto/, /ˈstaːre seˈduːto/
125 стояти stare in piedi (стан) /ˈstaːre im ˈpjɛːdi/
126 повертати girare /d͡ʒiˈraːre/
127 падати cadere /kaˈdeːre/
128 давати dare /ˈdaːre/
129 тримати tenere /teˈneːre/
130 стискати spremere /ˈsprɛːmere/
131 терти strofinare /strofiˈnaːre/
132 мити lavare /laˈvaːre/
133 витирати asciugare /aʃʃuˈɡaːre/
134 тягнути tirare /tiˈraːre/
135 штовхати spingere /ˈspind͡ʒere/
136 кидати lanciare /lanˈt͡ʃaːre/
137 в'язати legare /leˈɡaːre/
138 шити cucire /kuˈt͡ʃiːre/
139 рахувати contare /konˈtaːre/
140 казати dire /ˈdiːre/
141 співати cantare /kanˈtaːre/
142 грати giocare /d͡ʒoˈkaːre/
143 плисти galleggiare /ɡalledˈd͡ʒaːre/
144 текти fluire /fluˈiːre/
145 замерзати gelare /d͡ʒeˈlaːre/
146 розбухати gonfiarsi /ɡonˈfjarsi/
147 сонце sole /ˈsoːle/
148 місяць (небесне тіло) luna /ˈluːna/
149 зірка stella /ˈstella/
150 вода acqua /ˈakkwa/
151 дощ pioggia /ˈpjɔdd͡ʒa/
152 ріка fiume /ˈfjuːme/
153 озеро lago /ˈlaːɡo/
154 море mare /ˈmaːre/
155 сіль sale /ˈsaːle/
156 камінь pietra /ˈpjɛːtra/
157 пісок sabbia /ˈsabbja/
158 пил polvere /ˈpolvere/
159 ґрунт suolo, terra /ˈswɔːlo/, /ˈtɛrra/
160 хмара nuvola /ˈnuːvola/
161 туман nebbia /ˈnebbja/
162 небо cielo /ˈt͡ʃɛːlo/
163 вітер vento /ˈvɛnto/
164 сніг neve /ˈneːve/
165 лід ghiaccio /ˈɡjatt͡ʃo/
166 дим fumo /ˈfuːmo/
167 вогонь fuoco /ˈfwɔːko/
168 попіл ceneri /ˈt͡ʃeːneri/
169 горіти bruciare /bruˈt͡ʃaːre/
170 дорога strada /ˈstraːda/
171 гора montagna /monˈtaɲɲa/
172 червоний rosso /ˈrosso/
173 зелений verde /ˈverde/
174 жовтий giallo /ˈd͡ʒallo/
175 білий bianco /ˈbjaŋko/
176 чорний nero /ˈneːro/
177 ніч notte /ˈnɔtte/
178 день giorno /ˈd͡ʒorno/
179 рік anno /ˈanno/
180 теплий caldo /ˈkaldo/
181 холодний freddo /ˈfreddo/
182 повний pieno /ˈpjɛːno/
183 новий nuovo /ˈnwɔːvo/
184 старий vecchio /ˈvɛkkjo/
185 гарний buono /ˈbwɔːno/
186 поганий cattivo /katˈtiːvo/
187 гнилий marcio /ˈmart͡ʃo/
188 брудний sporco /ˈspɔrko/
189 прямий dritto /dritto/
190 круглий rotondo /roˈtondo/
191 гострий (як ніж) aguzzo, affilato /aˈɡutt͡so/, /affiˈlaːto/
192 тупий (як ніж) smussato /zmusˈsaːto/
193 гладенький liscio /ˈliʃʃo/
194 мокрий bagnato /baɲˈɲaːto/
195 сухий asciutto, secco /aʃˈʃutto/, /ˈsekko/
196 правильний corretto /korˈrɛtto/
197 близький vicino /viˈt͡ʃiːno/
198 далекий lontano /lonˈtaːno/
199 правий destra /ˈdɛstra/
200 лівий sinistra /siˈnistra/
201 коло, біля, при, у (чогось) a /a/
202 в, у, ув, уві (чомусь) in /in/
203 з, із, зі (чимось) con /kon/
204 і, й, та e /e/
205 якщо se /se/
206 бо, тому що perché /perˈke/
207 ім'я nome /ˈnoːme/
  • Правопис:

Якщо слова мають різні форми (форми дієслова, граматичні рід і число, відмінювання), то проавопис виглядає наступним чином:

  • дієслова: неозначена форма/дієіменник
  • інші слова: чоловічий рід, однина, називний відмінок (підмет)

Для конкретних випадків (наприклад, означена форма дієслова, жіночий рід чи множина) використовується найпростіша форма.

  • Вимова:

Залежно від мовців та області застосування, фактична вимова може істотно відрізнятися від наведеної у списку.

Використана література[ред.]

  • Mini dictionnaire français-italien / italien-français, Hachette & de Agostini, Paris 2003 - Шаблон:ISBN
  • Les langages de l'humanité (Michel Malherbe), Robert Laffont, Paris 1995 - Шаблон:ISBN

Див. також[ред.]

Списки Сводеша
Окремі мови

Албанська – Амхарська – Англійська:  ДавняСередняСучасна – Антильська франко-креольська – Арабська:  КласичнаЄгипетськаКіпрськаСиро-палестинськаТуніська – Арумунська – Ассамська – Африкаанс – Банґала – Баскійська – Башкирська – Бенґалі – Білоруська – Бірманська – Бретонська – Болгарська – Бурушаскі – Валлійська – Валлонська – Вірменська – В'єтнамська – Гаїтянська креольська – Гінді – Грецька:  ДавняНова – Грузинська – Гуарані – Ґалісійська – Ґвінейська креольська – Ґуджараті – Далматинська – Данська – Естонська – Єгипетська – Зазакі – Західнофризька – Зулу Іврит – Ілоканська – Індонезійська – Ірландська – Ісландська – Іспанська – Італійська – Кабувердьяну – Каталанська – Кашубська – Кечуа – Китайська:  ҐаньДавньокитайськаКантонськаМандаринськаСхідноміньськаСямень (Амой)Цзічжао – Корейська – Курдська – Кучанська – Кхмерська – ЛатинаНародна латина – Латиська – Литовська – Лінґала – Ложбан – Маврикійська креольська – Македонська – Малаґасійська – Малайська – Мальтійська – Маратхі – Меглено-румунська – Монгольська – Неаполітанська – Нідерландська – Німецька – Норвезька:  БукмолНюнорськ – Оджибве – Осетинська – Пап'яменто – Пенджабська – Польська – ПортугальськаПурепеча – Ромська – Російська – Румунська – Санскрит – Себуанська – Сербохорватська – Сицилійська – Словацька – Словенська – Сомалійська – Сранан-тонґо – Староґалісійська – Сунданська – Суахілі – Східнофіджійська – Таґальська – Таджицька – Таїтянська – Тайська – Теміарська – Ток-пісін – Тувалуанська – Турецька – Угорська – Українська – Фіджійська гінді – Фінська – Французька:  ДавняСучасна – Фріульська – Хауса – Хетська – Хмонґ – Чеська – Чеченська – Шведська – Шотландська ґельська – Японська

Мовні сім'ї, гілки та географічні угруповання

Абхазо-адигські – Алґонкінські – Алтайські – Австроазійські – Австронезійські – Афразійські – Балтійські – Балтійсько-фінські – Банту – Германські – Дене-єнісейські – Дравідійські – Індоарійські – Індоіранські – Італійські – Кельтські – Кукі-чинські – Кхо-бва – Майянські – Мускозькі – Мяо-яо (хмонґ-м'єн) – Ніґеро-конґолезькі – Отомангейські – Палеоазійські – Пенутійські – Південноамериканські – Романські – Сино-тибетські – Сіуанські – Слов'янські – Тай-кадайські – Тайванські – Тибето-бірманські – Тибето-бірманські (Непал) – Тупі-гуаранійські – Тюркські – Уральські – Фризькі – Хоканські – Юто-ацтецькі

Штучні допоміжні мови

Волапюк – Есперанто – Ідо – Інтерлінґва – Лінґва франка-нова – Окциденталь – Токі пона

Реконструйовані прамови

Праавстронезійська – Прабалтослов'янська – Праіндоєвропейська – Праслов'янська